Вінниця - учасник Програми Ради Європи «Інтеркультурні міста». Розвиваємо модель міста, що сприяє міжкультурній інтеграції в різних міських спільнотах.

Вінниця - інтеркультурне місто

  • Програма РЄ
  • Профіль
  • Стратегія
  • Товариства

Програма РЄ Інтеркультурні міста

Програма «Інтеркультурні міста» (ICC) стартувала у 2008 році як спільна ініціатива Ради Європи та Європейської Комісії. Цей проєкт має за мету розвиток моделі міста, що сприяє міжкультурній інтеграції в різних міських спільнотах. Інтеркультурність – це розуміння того, що різноманітність та позитивна взаємодія між різними культурами є перевагою. Це ідея такої політики і практики, які підтримують взаємодію, розуміння і повагу різних культур і національно-етнічних груп. Вона виходить за рамки просто прийняття різних культур, відзначає як відмінності, так і подібності між різними культурами як те, що може зробити громади сильнішими. Це, звичайно, не означає, що мова йде лише про піднесення нових або незнайомих культур, але й про шанування традиційних і місцевих сторін культури.

Програма «Інтеркультурні міста» з'явилась завдяки «Білій книзі з міжкультурного діалогу», основного внеску Ради Європи в Європейський рік міжкультурного діалогу (2008), і найбільш важливому документу європейського рівня про міжкультурний діалог як концепції публічної політики. Наскрізною ниткою в «Білій книзі» проходить думка про те, що міжкультурний діалог неможливий без його чіткого зв'язку з такими універсальними цінностями як демократія, права людини і верховенство закону. Саме у містах приймаються ключові рішення, що визначають, чи стане Європа в наступні десятиліття зручною для проживання у своєму культурному різноманітті, чи буде перебувати у стані внутрішньої війни.

Програма була запущена з метою вивчення впливу етнокультурного розмаїття та міграції на місто і визначення стратегії і політики, які здатні допомогти європейським містам використовувати різноманітність як фактор розвитку. Основною метою програми було розширити і поглибити обговорення цих питань, винести їх за межі новинних заголовків і розглянути реальну дійсність – як люди живуть разом і як щодня створюють свої міста. Важливим аспектом є те, що програма була розпочата для того, щоб запропонувати практичні політичні рішення і методи, які будь-яке місто в Європі могло б використовувати собі на благо. Підходи, що застосовуються, побудовані на широкому корпусі законів і накопиченому протягом багатьох років Радою Європи досвіді в питаннях міграції, національних меншин, інтеркультурного діалогу й управління різноманітністю.

Мета Програми – розробити та втілити в конкретних містах модель «інтеркультурного міста», яку можна визначити наступним чином: в інтеркультурному місті проживає різноманітне населення, що складається, зокрема, з представників різного походження, різних національностей, мов, релігій і вірувань. Більшість громадян сприймають таку різноманітність як ресурс, а не як проблему, і згодні з тим, що всі культури, зберігаючи свою самоідентичність, набувають нових форм, зустрічаючись у публічному просторі.

Програма «Інтеркультурні міста» була задумана як програма дослідження дією і формування стратегії розвитку міста, спрямованої на досягнення наступних цілей: стимулювати відкрите обговорення, критичний аналіз і перегляд політики в пілотних містах на основі інтеркультурного підходу до міграції, інтеграції та соціальної згуртованості; заохотити пілотні міста до розробки всебічної інтеркультурної стратегії для управління міським різноманіттям; виробити модель інтеркультурної політики і стратегії розвитку міста як зразок і надихаючий приклад для інших європейських міст.

Програма унікальна за своїми масштабом та підходами. Вона охоплює весь Європейський континент і стосується як історичного розмаїття та проблем національних спільнот, так і сучасних міграційних процесів. Програма підходить до міст широко і відкрито, намагаючись співпрацювати на різних рівнях з політиками і чиновниками в різних сферах, громадськими організаціями та національно-культурними спільнотами, працівниками освіти та культури, бізнесом і ЗМІ, тощо.

У пілотній програмі «Інтеркультурні міста» взяли участь 11 міст, які були відібрані за стійку прихильність міського керівництва до співпраці з різноманіттям, наявність міцної мережі громадських організацій, зацікавленість у цій темі міських служб і місцевих ЗМІ. До складу пілотних міст ввійшли: Берлін-Нойкельн (Німеччина), Іжевськ (Росія), Ліон (Франція), Люблін (Польща), Мелітополь (Україна), Нюшатель (Швейцарія), Осло (Норвегія), Патрас (Греція), Реджо Емілія (Італія), Суботиця (Сербія) та Тілбург (Нідерланди).

У 2011 році до участі в програмі долучились ще 9 міст – Боткірка (Швеція), Копенгаген (Данія), Женева (Швейцарія), Дублін (Ірландія), Лісабон (Португалія), Лімасол (Кіпр), Лондон-Луїшем (Великобританія), Печ (Угорщина), Сан-Себастьян (Іспанія).

Було створено 8 національних мереж - Австралія, Італія, Марокко, Іспанія, Норвегія, Португалія, Україна та Великобританія, що наразі нараховують 137 інтеркультурних міст у 32 країнах світу. На сьогодні такі міста як Мехіко, Монреаль, міста Японії та Південної Кореї застосовують урбаністичну модель інтеркультурної інтеграції, цікавляться нею і представники міст Сполучених Штатів Америки.

Українська національна Мережа сьогодні включає такі міста, як: Вінниця, Луцьк, Мелітополь, Павлоград, Одеса та Суми. Ці міста дійсно усвідомлюють переваги етнокультурного розмаїття для розвитку своїх громад, а також стратегічно підходять до втілення моделі інтеркультурної інтеграції в політику управління своїми територіями.

Мета української мережі інтеркультурних міст включає в себе: вивчення та застосування кращого досвіду європейських міст у розвитку успішних місцевих громад, використовуючи ресурси культурного розмаїття; запровадження нових форм ефективного управління на місцевому рівні, що дозволить враховувати інтереси різних груп, представлених у місцевій громаді, об'єднувати зусилля різних секторів, мобілізовувати внутрішні ресурси й досягати результатів, які впливають на якість життя громади; налагодити безпосередні партнерські зв'язки між місцевими громадами в Україні та Європі, що сприятиме розвитку окремих галузей чи місцевих індустрій; зробити пріоритетними партнерами й учасниками процесу галузі освіти, культури, економіки та ЗМІ.

Місто Вінниця долучилось до мережі інтеркультурних міст 14 квітня 2016 року, коли було підписано Меморандум національної мережі інтеркультурних міст України. Своїми підписами документ скріпили міський голова Сергій Моргунов та представник Ради Європи (м. Страсбург), координатор Національної мережі інтеркультурних міст Ксенія Хованова-Рубікондо. Відповідно до Меморандуму, у 2016 році м. Вінниця було проаналізовано за Індексом інтеркультурності за методологією ІСС, а у 2019 році проведено Тест на інтеркультурне громадянство. Наступним кроком до побудови моделі Інтеркультурного міста стала розробка Стратегії інтеркультурного розвитку міста Вінниці.

  • Сайт Програми РЄ «Інтеркультурні міста»

  • Інтеркультурний профіль м. Вінниці

    Сучасна Вінниця є одним з найбільших міст Правобережної України, найбільшим містом Центральної України, адміністративним і територіальним центром Вінницької області. Місто є одним з найпривабливіших в Україні місць для інвестування, з промисловим і високим науковим потенціалом, розвиненою транспортною інфраструктурою, банківською системою і сприятливим підприємницьким кліматом. В листопаді 2018 р., в результаті приєднання селища Десна, була створена Вінницька міська об'єднана територіальна громада. Загальна площа новоствореної громади складає 113.8 км2, населення – 373 164 (2018 р.).

    За даними останнього перепису 2001 р., на території міста проживають представники більше 40 національних спільнот. І хоча на сьогодні кількісні показники є дещо застарілими, міжнаціональна палітра міста не зазнала великих змін. Етнічне різноманіття міста представляють поляки, росіяни, євреї, білоруси, вірмени, грузини, чехи, азербайджанці, німці, греки, роми, литовці, молдавани, гагаузи, ассирійці, тюрки і кримські татари. Найчисельніша спільнота – українці, які складають понад 90% всього населення. Найбільша національна спільнота – росіяни – біля 4 %, за ними йдуть поляки, білоруси та євреї – по 0,2%, молдовани та вірмени – 0,1%. Всі інші разом складають 0,5% від загальної кількості населення. Крім того, у місті навчаються студенти з Африки, Азії та Латинської Америки (1941 чол., згідно з даними управління Державної міграційної служби Вінницькій області, станом на 01.10.2018 р.). У Вінниці діє більше 20 громадських організацій, які об'єднують представників 17 національностей.

    Вінниця, як і багато інших міст Центральної України, стала другою батьківщиною для вимушено переселених жителів зі сходу України. Відповідно до офіційної статистики станом на серпень 2018 року у Вінницькій області зареєстровано 11434 ВПО. З них, у м. Вінниці офіційно зареєстровано 5828 ВПО. Тобто, половина усіх зареєстрованих ВПО в області перебувають на обліку у м. Вінниці. Що стосується ДонНУ ім. Василя Стуса, то загальна кількість працівників – 781 особа. Кількість ВПО з числа працівників ДонНУ – 471 особа. Тобто, понад 60% з числа працівників переміщеного ВНЗ – внутрішньо переміщені особи.

    Прагнучи сталого розвитку та орієнтуючись на європейські стандарти, міська влада Вінниці намагається згуртувати громаду міста, одночасно вивчаючи та застосовуючи досвід європейських інтеркультурних міст, для яких характерна взаємодія з національними спільнотами, мігрантами та іноземними гостями і в яких різноманітність є перевагою, що сприяє розвитку міста.

    В середині 2016 року для визначення рівня інтеркультурності м. Вінниці фахівцями Ради Європи було зроблено оцінку Індексу інтеркультурності міста і надані рекомендації щодо поліпшення ситуації. Загальна оцінка Індексу інтеркультурності м. Вінниці – 54 (зі 100). Це означає, що продуктивність по лініям інтеркультурної політики міста станом на 2016 р. середня, якщо порівнювати з усіма іншими протестованими за індексом ICC містами. Місто Вінниця динамічно розвивається і з часу оцінки багато показників Індексу інтеркультурності змінились. Наступна оцінка Індексу інтеркультурності м. Вінниці здійснюватиметься у 2021 р.

    Інтеркультурна стратегія

    Підготовка Інтеркультурної стратегії (ІС) м. Вінниці відбувалася відповідно до методології, запропонованої Радою Європи, та рекомендацій Проєкту Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні». Процес розробки ІС відбувався за експертної підтримки радниці РЄ в рамках Програми «Інтеркультурні міста», національної координаторки мережі інтеркультурних міст в Україні Ксенії Хованової-Рубікондо, незалежними консультантами Вінницького центру розвитку місцевого самоврядування та фінансової підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ).

    Координацію роботи, забезпечення інформаційним та технічним супроводом розробки Інтеркультурної стратегії, підготовку тексту Стратегії та редакційні роботи здійснювали представники КП «Інститут розвитку міста». Методичне забезпечення, надання консультаційних послуг з питань стратегічного планування забезпечували Ксенія Хованова-Рубікондо, експертка з інтеркультурної політики РЄ, та Юрій Войціцький, радник Вінницького центру розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми "U-LEAD з Європою".

    Залучення широкого кола громадян до розробки ІС дозволяє ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. При цьому, однією з основних складових процесу планування є обов'язкова участь у ньому усіх активних та зацікавлених представників громади. Розроблена таким чином Інтеркультурна стратегія відображає інтереси усіх громадян, а тому сприймається громадою як «власна». Розроблена разом із громадою, ІС спрямовується на покращення стандартів життя, зміцнення місцевої демократії, виховання суспільно активних громадян, активізації діяльності національних спільнот та підтримки ВПО, а також посилення інтеграції іноземних гостей у місті, дружньому до кожного.

    Підготовка ІС розпочалася з проведення аналізу ситуації, яка стосується розвитку інтеркультурності, що включає в себе: дослідження основних тенденцій інтеркультурного розвитку міста за попередній період, аналізу Індексу інтеркультурної Вінниці, здійсненого експертами Ради Європи у 2016 р., дослідження зовнішнього середовища та оцінку можливостей розвитку громади; проведення в липні 2018 року опитування мешканців міста щодо інтеркультурного розвитку Вінниці та Тесту інтеркультурного громадянина у листопаді 2018 р. Інформаційною базою даного дослідження слугують також дані Державної статистики України, дані Головного управління статистики у Вінницькій області, дані Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.

    Розробка ІС стала пріоритетним напрямком роботи міста у 2018-2019 рр. Рішенням Міського голови №177-Р від 29.10.2018 р. була сформована Робоча група з розробки Інтеркультурної стратегії Вінниці-2030. У процесі роботи над Інтеркультурною стратегією м. Вінниці було проведено 7 засідань робочої групи, у тому числі установче засідання. Усі засідання робочої групи проводилися у відкритому режимі, тому усі бажаючі мали можливість брати участь в розробці Інтеркультурної стратегії м. Вінниці.

    Мета розробки Інтеркультурної стратегії міста Вінниці полягає в опрацюванні місії, бачення та основних напрямків стратегічний дій, а також у розробці системи операційних цілей і поточних задач, взаємопов'язаних між собою та які спрямовані на реалізацію місії; розвиток співпраці між усіма зацікавленими сторонами у підтримці культурного різноманіття міста.

    У лютому 2019 р. Вінницькою міською радою затверджена «Концепція інтегрованого розвитку м. Вінниці 2030», одним із стратегічних проектів якої є розробка і реалізація Інтеркультурної стратегії м. Вінниці. Цей документ має на меті підсилити інтеркультурну свідомість вінничан, покращити можливість самореалізації та участі в розвитку міста представників національних спільнот, внутрішньо переміщених осіб і гостей міста з різних країн, беручи до уваги результати аналізу Вінниці за Індексом інтеркультурності, соціологічних опитувань мешканців міста та визначені в результаті зустрічей робочої групи, фокус-груп та консультацій з громадськістю стратегічні цілі інтеркультурного розвитку міста.

    Національно-культурні товариства міста

    Громадські добровільні об'єднання, що створюються й діють для реалізації культурно-освітніх, мовних, релігійних, інформаційних та інших соціальних потреб представників етнонаціональних спільнот України.

    Національно-культурні товариства на Вінниччині створили азербайджанці, ассирійці, албанці, білоруси, вірмени, греки, грузини, євреї, кримські татари, литовці, німці, поляки, роми, тюрки-карапапаки, чехи.

  • Національно-культурні товариства Вінниччини

  • Контакти

    e-mail: iccvinnytsia@gmail.com

    КП «Інститут розвитку міст», Вінницька міська рада

    вул. Соборна, 59

    тел.: (0432) 59-51-12