Метою Комплексної програми є забезпечення додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту окремих категорій громадян ВМТГ, впорядкування існуючої системи надання муніципальних допомог, пільг та компенсацій; надання соціальних послуг особам та сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, або мають ризик потрапляння в складні життєві обставини; врахування рівною мірою інтересів жінок і чоловіків під час надання соціальних послуг; створення правових, соціальних і економічних умов для зміцнення інституту сім’ї, в тому числі соціальна підтримка багатодітних сімей; залучення до співпраці громадських та благодійних об’єднань соціального спрямування.

Пріоритетні завдання Комплексної програми

Основні напрямки та завдання Комплексної програми спрямовані на реалізацію положень Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про соціальні послуги» та відповідають напрямам і завданням «Концепції інтегрованого розвитку м. Вінниці 2030» та Стратегії розвитку Вінницької міської територіальної громади до 2030 року – Стратегії 3.0:

1. Надання муніципальних пільг, допомог та компенсацій жителям Вінницької міської територіальної громади.

2. Підтримка діяльності громадських об’єднань, яка має соціальне спрямування.

3. Створення правових, соціальних і економічних умов для зміцнення інституту сім’ї, в тому числі соціальної підтримки багатодітних сімей.

4. Надання соціальних послуг жителям Вінницької міської територіальної громади:

4.1. Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Вінниці.

4.2. Вінницьким міським центром соціальних послуг.

4.3. Іншими надавачами соціальних послу.

Метою Програми є реалізація зобов’язань Вінницької міської ради, що виникли унаслідок приєднання до “Європейській Хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад” і ґрунтуються на принципах дійсної рівності жінок і чоловіків Вінницької міської територіальної громади.

Програма є важливим документом, що враховує Цілі сталого розвитку до 2030 року, які затверджені Генеральною Асамблеєю ООН, серед яких головна ціль - ґендерна рівність як відображення прав людини та цінностей ООН, долучення України до головних міжнародних зобов'язань щодо забезпечення гендерної рівності, а саме “Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок” CEDAW(1979р.) та її Факультативного протоколу, Пекінської декларації та Платформи дій (1995 р.).

Основні завдання Програми:

• Передбачати ґендерну перспективу в проектах і програмах Вінницької міської ради на кожному етапі політичного циклу (концепція; планування; імплементація – надання послуг; моніторинг та оцінка);
• Інтегрувати ґендерний підхід в бюджетний процес Вінницької міської територіальної громади;
• Пропонувати створювати умови для збалансованого представництва обох статей (жінок і чоловіків) у виборних і виконавчих органах (на рівні не менше 40% тієї чи іншої статі);
• Надавати ґендерно-чутливі послуги громадянам Вінницької міської територіальної громади;
• Попереджувати та протидіяти ґендерно-зумовленому та домашньому насильству;
• Сприяти підвищенню ґендерної свідомості і ґендерно-чутливої моделі поведінки, вільних від стереотипів образів жінок і чоловіків у визначених цільових групах;
• Підвищити рівень ґендерної чутливості представників органів місцевого самоврядування;
• Використовувати систему моніторингу і оцінки, рекомендовану Хартією на різних етапах моніторингу і оцінки виконання даної Програми (планування; реалізація; ретроспективна оцінка).

23 червня 2017 року Вінницька міська рада прийняла рішення № 780 про приєднання м. Вінниці до Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад. За нього проголосувало 45 місцевих депутатів.

Вінниця стало першим містом в Україні, де створено платформу для боротьби з існуванням і відтворенням нерівності та для розширення можливостей рівноправного суспільства на території м. Вінниці.

Відповідно до Європейської Хартії рівності чоловіків та жінок, до якої приєдналася Вінниця, забороняється дискримінація за будь-якими ознаками статі, раси, етнічного або соціального походження, генетичних особливостей, мови, релігії або переконань, політичних або інших поглядів, належності до національних меншин, майнового стану, місця народження, інвалідності, віку або сексуальної орієнтації.

Хартія закликає європейські місцеві та регіональні органи самоврядування взяти на себе зобов'язання використовувати існуючі повноваження і партнерства для досягнення більшої рівності своїх громадян. Приєднавшись до Хартії, Вінницька міська рада добровільно взяла на себе зобов'язання забезпечити виконання її положень в межах своїх повноважень.

ЗУ Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

ЗУ Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні

ЗУ Про запобігання та протидію домашньому насильству

ЗУ Про протидію торгівлі людьми

ЗУ Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні

Програма «Громада відкритих можливостей для людей похилого віку Вінницької міської територіальної громади на 2021-2023 роки», затверджена рішенням міської ради від 26.03.2021 року №310.

Мета Програми – розширення можливостей для підвищення соціального потенціалу та активізації участі в житті Вінницької міської територіальної громади людей похилого віку.

Основні напрямки та завдання Програми спрямовані на реалізацію положень «Стратегії державної політики з питань здорового та активного довголіття населення на період до 2022 року» та відповідають напрямам і завданням «Концепції інтегрованого розвитку м. Вінниці 2030»:

1. Підвищити чутливість суспільства до можливостей та потреб людей похилого віку

• Зменшити рівень упередженого ставлення до старіння. Популяризація в суспільстві ідеї взаємної відповідальності та підтримки людей похилого віку.
• Активізація та практична участь людей похилого віку у процесах розвитку громади. Налагодити представництво інтересів ЛПВ при прийнятті рішень.

2. Покращити якість, різноманітність та доступність послуг для ЛПВ

• Провести моніторинг потреб та можливостей ЛПВ в різних мікрорайонах громади.
• Забезпечити покращення доступу до державних та муніципальних послуг.
• Забезпечити клієнтоорієнтованість у наданні послуг.
• Збільшити рівень поінформованості ЛПВ щодо отримання державних та муніципальних послуг та участі у житті громади.

3. Підвищити компетенції людей поважного віку в сфері інформаційно-комунікаційних технологій та інструментів участі в суспільному житті

• Збільшити кількість користувачів людей похилого віку інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ), шляхом проведення навчання для ЛПВ.
• Сприяти покращенню емоційного стану ЛПВ (емоційна складова, психологічна).
• Залучення людей похилого віку до участі в освітніх процесах. Формування політики навчання протягом життя.

Мета програми:

1. Підтримка Захисників та Захисниць України, що сприятиме їх реінтеграції та поверненню з військової служби до мирного життя, максимальній реалізації їх трудового та підприємницького потенціалу, а також підтримка членів їх сімей, сімей загиблих (померлих) і безвісти зниклих за особливих обставин Захисників та Захисниць України та активізація їх участі у житті Вінницької міської територіальної громади, яка розуміє і цінує вклад Захисників та Захисниць України у захист суверенітету України під час російсько-української війни.
2. Поєднання зусиль органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій різних форм власності, інститутів громадянського суспільства, спрямованих на поглиблення соціального захисту, реадаптації, спільної координації наявних ресурсів для забезпечення соціальних гарантій Захисників та Захисниць України, членів їх родин та родин загиблих (померлих), безвісти зниклих за особливих обставин Захисників та Захисниць України; створення в суспільстві атмосфери підтримки та поважного ставлення до них.

ЦНАП «ПРОЗОРИЙ ОФІС» (ВИШЕНЬКА) ЗА АДРЕСОЮ: М. ВІННИЦЯ ПРОС. КОСМОНАВТІВ,30 (II ПОВЕРХ)

Дні та години прийому

Понеділок-п'ятниця з 08-30 до 16-00**

• 50-91-33
• 50-83-88
• +38(097) 10 15 840
• +38(063) 85 66 272

ЦНАП «ПРОЗОРИЙ ОФІС» (ЗАМОСТЯ) ЗА АДРЕСОЮ: М. ВІННИЦЯ ВУЛ. ЗАМОСТЯНСЬКА,7 (II ПОВЕРХ)

Дні та години прийому

Понеділок-п'ятниця з 08-30 до 16-00**

• 50-86-77
• 50-86-70
• +38(097) 10 14 518
• +38(093) 19 08 393

Міська міжвідомча рада з питань сім’ї, соціальної підтримки сімей Захисників та Захисниць, інтеграції внутрішньо переміщених сімей (осіб), гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми (далі – Рада) є консультативно-дорадчим органом, утвореним при міській раді.

Рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, рішеннями міської ради та виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови та цим Положенням.

Основними завданнями Ради є:

1. Сприяння реалізації ефективної державної політики з питань сім’ї, соціальної підтримки сімей Захисників та Захисниць, інтеграції внутрішньо переміщених сімей (осіб), гендерної рівності, демографічного розвитку, здійснення соціальної роботи з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми.
2. Розгляд питань, які потребують міжгалузевої узгодженої співпраці щодо реалізації державної політики з питань сім’ї, соціальної підтримки сімей Захисників та Захисниць, інтеграції внутрішньо переміщених сімей (осіб), гендерної рівності, демографічного розвитку, здійснення соціальної роботи з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми зокрема розшуку, повернення, реабілітації жертв такої торгівлі, запобігання насильства в сім’ї.
3. Сприяння формуванню позитивного ставлення до сім’ї, відповідального батьківства, відродженню та збереженню національних сімейних цінностей, утвердженню рівних прав і можливостей жінок та чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства, запобігання соціальному сирітству.
4. Інформування керівництва та громадськості міста про стан реалізації державної політики з питань сім’ї, соціальної підтримки сімей Захисників та Захисниць, інтеграції внутрішньо переміщених сімей (осіб), гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми.
5. Організація дослідження проблем сімей Захисників та Захисниць, кризових сімей та правопорушень серед дітей міста шляхом проведення відповідного моніторингу та визначення шляхів їх вирішення.
6. Надання рекомендацій щодо впровадження комплексної моделі профілактики підліткових правопорушень та соціального сирітства в громаді (місті).

СКЛАД РАДИ

ЯКУБОВИЧ Галина Анатоліївна - заступник міського голови, голова ради%;

ПАЛАМАРЧУК Наталія Іванівна - перший заступник директора департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, заступник голови ради;

БЕРЕЗА Марія Павлівна - начальник відділу ''Служба соціальної роботи в громаді'', секретар ради;

ЧЛЕНИ РАДИ:

ВАРЧЕНКО Олег Олександрович - головний спеціаліст відділу мобілазційної і оборонної роботи департаменту цивільного захисту Вінницької міської ради;

БОЖОК Ірина Василівна - заступник директора департаменту освіти Вінницької міської ради;

ВОЙТОВИЧ Олена Олександрівна - заступник начальника відділу молодіжної політики Вінницької міської ради;

ДОБРОВОЛЬСЬКА Наталія Петрівна - директор Вінницького міського центру соціальних служб;

ЗАГОРІЙЧУК Олена Леонідівна - т.в.о. начальника відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції (за згодою);

ЗАЯРНА Наталія Олександрівна - головний спеціаліст – юрисконсульт відділу правового, соціального забезпечення та експертиз департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради;

ЗЕЛІНСЬКА Ірина Михайлівна - офіцер мобілізаційного відділення Вінницького ОМТЦК та СП, лейтенант (за згодою);

КОВБЕНКО Ганна Сергіївна - головний спеціаліст відділу організаційного забеспечення та реалізації місцевих програм департаменту соціальної політики Вінницької міської ради;

КРИВЕНКО Світлана Степанівна - заступник директора Вінницької філії Вінницького обласного центру зайнятості (за згодою);

КУЦА Світлана Валентинівна - директорка комунального закладу «Вінницький ліцей №10», депутатка Вінницької міської ради, заступниця голови постійної комісії міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення (за згодою);

ПАВЛЮК Юрія Валеріївна - керівник центрального регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Депутатка Вінницької міської ради. Радник голови Вінницької обласної ради (за згодою);

РИМАР Анатолій Михайович - заступник начальника Вінницького районного управління Національної поліції у Вінницькій області, полковник поліції (за згодою);

РУДЕНКО Елеонора Сергіївна - голова Громадської організації "Об'єднання переселенців "Спільна справа";

СТЕФАНКОВА Світлана Василівна - заступник директора департаменту охорони здоров’я Вінницької міської ради;

СТУДІЛКО Алла В’ячеславівна - голова правління Вінницької обласної правозахисної організації «Джерело надії» (за згодою);

ХОДАКОВА Світлана Анатоліївна - голова правління Громадської спілки «Інститут місцевої демократії «Відкрите суспільство» (за згодою);

ЦИМБАЛЮК Андрій Сергійович - начальник сектору ювенальної превенції відділу взаємодії з громадами Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, капітан поліції (за згодою);

ШАФРАНСЬКА Людмила Анатоліївна - начальник служби у справах дітей Вінницької міської ради;

ТОПАЛ Іван Петрович - провідний юрисконсульт Вінницького міського центру соціальних служб.

Координаційна рада з питань внутрішньо переміщених осіб у Вінницькій міській територіальній громаді (далі − Координаційна рада) є консультативно-дорадчим органом при виконавчому комітеті Вінницької міської ради, утвореним з метою вирішення питань, пов'язаних із реалізацією державної політики у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб, підтримки та захисту переміщеного бізнесу на території Вінницької міської територіальної громади.

У своїй діяльності Координаційна рада керується Конституцією і законами України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями Вінницької міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, цим Положенням та іншими нормативно правовими актами.

Діяльність Координаційної ради ґрунтується на принципах верховенства права, законності, гласності, прозорості, колегіальності, інклюзивності та рівності.

Основними завданнями Ради є:

1. Налагодження співпраці Вінницької міської ради, її виконавчого комітету та інших виконавчих органів міської ради з органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями, міжнародними та науковими організаціями, засобами масової інформації, іншими інститутами громадянського суспільства з питань захисту прав внутрішньо переміщених осіб;

2. Залучення внутрішньо переміщених осіб, зокрема представників вразливих груп із числа внутрішньо переміщених осіб, до вирішення проблемних питань у сфері захисту їхніх прав та законних інтересів;

3. Сприяння залученню внутрішньо переміщених осіб до участі у робочих групах, комісіях тощо для розробки та виконання місцевих програм у сфері соціального захисту, зайнятості населення, забезпечення їхніх житлових та майнових прав;

4. Сприяння реалізації керівних принципів ООН з питань внутрішнього переміщення, а саме щодо забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб на свободу зборів, участі на рівних засадах у справах громади;

5. Сприяння співпраці органів місцевого самоврядування, представників громадських організацій та їх об’єднань, міжнародних та наукових організацій, засобів масової інформації, інших інститутів громадянського суспільства з питань реалізації державної політики у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб;

6. Сприяння залученню вразливих груп внутрішньо переміщених осіб, які постраждали внаслідок військової агресії російської федерації проти України (жінок, національних меншин, осіб з інвалідністю тощо), до процесу ухвалення рішень;

7. Застосування принципів конфліктної та гендерної чутливості в процесі розробки та реалізації політик на місцевому рівні задля розвитку соціальної згуртованості, зменшення напруги та ризиків виникнення конфліктів між приймаючою громадою та внутрішньо переміщеними особами;

8. Організаційна, методична, консультативна підтримка та захист суб’єктів господарювання, які перемістили на територію Вінницької міської територіальної громади свої виробничі потужності, працівників та інші активи; надання Вінницькій міській раді та її виконавчому комітету пропозицій та рекомендацій по створенню місцевих програм підтримки внутрішньо переміщеного бізнесу;

9. Підготовка експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань формування та реалізації державної, регіональної та місцевої політики у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Проведення моніторингу за реалізацією вищевказаних питань на території Вінницької міської територіальної громади.

СКЛАД РАДИ

Руденко Елеонора Сергіївна – голова ГО «Об'єднання переселенців «Спільна справа», внутрішньо переміщена особа – голова Координаційної ради;

Дороніна Ольга Анатоліївна – завідувачка кафедри менеджменту та поведінкової економіки ДНУ ім. В. Стуса, співзасновниця ГО «Академія успіху», внутрішньо переміщена особа – заступник голови Координаційної ради;

Ковбенко Ганна Сергіївна – головний спеціаліст відділу організаційного забезпечення та реалізації місцевих програм департаменту соціальної політики міської ради – секретар Координаційної ради.

ЧЛЕНИ РАДИ:

Войткова Валентина Романівна – директор департаменту соціальної політики міської ради;

Добровольська Наталія Петрівна – директор Вінницького міського центру соціальних служб;

Мартьянов Максим Петрович – директор департаменту економіки і інвестицій міської ради;

Петров Андрій Анатолійович – директор департаменту правової політики та якості міської ради;

Ситник Олександр Вікторович – в.о. директора департаменту житлового господарства міської ради;

Шафранська Людмила Анатоліївна – начальник служби у справах дітей міської ради;

Шиш Олександр Володимирович – директор департаменту охорони здоров’я міської ради;

Яценко Оксана Василівна – директор департаменту освіти міської ради міської ради;

Вєлькє Вікторія Борисівна – ГО «Об’єднання будуємо майбутнє», керівник, внутрішньо переміщена особа;

Голубченко Дімітрій Ілліч – центр підтримки переселенців та евакуйованих осіб у м. Вінниця «Я Маріуполь» - керівник;

Дмитрієва Світлана Олександрівна – ГО «Інноваційна дія», голова правління, внутрішньо переміщена особа;

Кравченко Яніна Валеріївна – ГО «Джерело надії», внутрішньо переміщена особа;

Василевич Ольга Вікторівна – внутрішньо переміщена особа;

Герасимова Лариса Сергіївна – внутрішньо переміщена особа;

Клубань Ксенія Анатоліївна – внутрішньо переміщена особа.

Махницька Марина Валеріївна – внутрішньо переміщена особа;

Романашенко Кристина Валеріївна – внутрішньо переміщена особа;

Семенова Анастасія Олександрівна – внутрішньо переміщена особа;

Топал Іван Петрович – внутрішньо переміщена особа;

Шевченко Наталія Сергіївна – внутрішньо переміщена особа;

КОНТАКТНІ ДАНІ

Ковбенко Ганна Сергіївна – головний спеціаліст відділу організаційного забезпечення та реалізації місцевих програм департаменту соціальної політики міської ради – секретар Координаційної ради : тел. (0432) 50-86-89 м.Вінниця, вул. Соборна, 50 3-й поверх (к.307).

Координаційний центр підтримки цивільного населення при Вінницькій міській раді (далі - Координаційний центр) є консультативно-дорадчим органом при міській раді, який утворюється для підтримки та координації надання допомоги населенню, постраждалому внаслідок збройного конфлікту, зокрема внутрішньо переміщеним особам, ветеранам війни, особам з інвалідністю внаслідок війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, іншим постраждалим особам (далі - постраждале населення), забезпечення ефективної взаємодії між органами виконавчої влади, правоохоронними та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів, волонтерами, представництвами в Україні міжнародних гуманітарних організацій під час вирішення питань щодо соціального захисту, забезпечення житлом та зайнятості постраждалого населення, надання психосоціальної, медичної та правової допомоги постраждалому населенню (далі - проблемні питання постраждалого населення).

Координаційний центр у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, наказами начальника обласної військової адміністрації, розпорядженнями міського голови та цим Положенням.

Діяльність Координаційного центру ґрунтується на принципах верховенства права, законності, гласності, відкритості, відповідальності, гендерної рівності та інклюзивності.

Основними завданнями Координаційного центру є:

1. сприяння забезпеченню взаємодії між органами виконавчої влади, правоохоронними та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів, волонтерами, представництвами в Україні міжнародних гуманітарних організацій, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності під час вирішення проблемних питань постраждалого населення;

2. організація збору та обробка інформації щодо нагальних потреб та проблемних питань постраждалого населення;

3. збір та узагальнення інформації щодо спроможності громади у задоволенні невідкладних потреб та вирішенні проблемних питань постраждалого населення, зокрема щодо кадрових, матеріальних, технологічних ресурсів об’єктів державної та комунальної форми власності, громадських ініціатив та проектів міжнародної гуманітарної допомоги відповідної адміністративно-територіальної одиниці для забезпечення доступності постраждалого населення до всіх наявних у громаді психосоціальних, медичних, освітніх, правових та інших послуг;

4. проведення аналізу діяльності надавачів соціальних послуг;

5. підготовка пропозицій щодо вирішення проблемних питань постраждалого населення, у тому числі пропозицій до відповідних муніципальних цільових програм;

6. проведення моніторингу стану вирішення проблемних питань постраждалого населення;

7. взаємодія з міжнародними та національними організаціями, громадськими об’єднаннями, консультативно-дорадчими органами, іншими установами та організаціями з метою вирішення проблемних питань постраждалого населення;

8. визначення шляхів і способів вирішення проблемних питань постраждалого населення, підготовка та подання відповідних пропозицій керівництву держадміністрації;

9. інформування населення щодо діяльності Координаційного центру та стану виконання відповідних муніципальних цільових програм.

СКЛАД КООРДИНАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ:

ЯКУБОВИЧ Галина Анатоліївна - заступник міського голови, керівник Координаційного центру;

ОЧЕРЕТНИЙ Андрій Михайлович - заступник міського голови, заступник керівника Координаційного центру;

ОЧЕРЕТНА Алла Валеріївна - заступник начальника відділу реалізації муніципальних програм підтримки ветеранів та їх сімей управління ветеранської політики департаменту соціальної політики міської ради, секретар Координаційного центру;

Члени Координаційного центру:

ВОЙТКОВА Валентина Романівна - директор Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради;

*ПЕТРОВ Андрій Анатолійович * - директор Департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради;

ДОБРОВОЛЬСЬКА Наталія Петрівна - директор Вінницького міського центру соціальних служб;

ДОВЖИК Марія Петрівна - представник Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин (за згодою);

ЗЕЛІНСЬКА Ірина Михайлівна - офіцер мобілізаційного відділення Вінницького ОМТЦК та СП, лейтенант (за згодою);

КОПЧУК Ірина Володимирівна - директор Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради;

ЛЕСЬ Антоніна Михайлівна – директор департаменту фінансів міської ради;

Мазуренко Денис Анатолійович – директор департаменту капітального будівництва ї міської ради;

КРИВЕНКО Світлана Степанівна - заступник директора Вінницької філії Вінницького обласного центру зайнятості (за згодою);

КУШНІРЧУК Сергій Анатолійович - директор Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради;

МАРТЬЯНОВ Максим Петрович - директор Департаменту економіки та інвестицій Вінницької міської ради;

МАХОВСЬКИЙ Яків Олександрович - директор Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради;

МІСЕЦЬКИЙ Віталій Юліанович - директор Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради;

МОНЧАК Юлія Вікторівна - начальник Відділу молодіжної політики Вінницької міської ради;

ПАРФІЛОВ Олег Михайлович - директор Департаменту цивільного захисту Вінницької міської ради;

ПЕТРОВ Андрій Анатолійович - директор Департаменту комунального майна Вінницької міської ради;

ПРИЙМАК Юлія Валеріївна - керівник, консультант центру з питань військовополонених. Депутатка Вінницької міської ради. Радниця голови Вінницької обласної ради (за згодою);

СОРОКІН Андрій Олександрович - директор Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької обласної ради;

СТУДІЛКО Алла В’ячеславівна - голова правління Вінницької обласної правозахисної організації «Джерело надії» (за згодою);

ТАРАНЮК Анатолій Ілліч - начальник відділу мобілізаційної і оборонної роботи Департаменту цивільного захисту Вінницької міської ради;

КОНДРАТОВ Андрій Павлович – заступник директора департаменту – начальник відділу моніторингу та формування нерухомого майна департаменту комунального майна міської ради;

ФІЛАНЧУК Максим Валерійович - директор Департаменту культури Вінницької міської ради;

ФУРМАН Роман Сергійович - директор Департаменту міського господарства Вінницької міської ради;

ХОДАКОВА Світлана Анатоліївна - голова правління Громадської спілки «Інститут місцевої демократії «Відкрите суспільство» (за згодою);

ШАФРАНСЬКА Людмила Анатоліївна - начальник Служби у справах дітей Вінницької міської ради;

ШИШ Олександр Володимирович - директор Департаменту охорони здоров’я Вінницької міської ради;

ЯЦЕНКО Оксана Василівна - директор Департаменту освіти Вінницької міської ради;

Рада Поважних при Вінницькому міському голові (далі – Рада Поважних ) є консультативно-дорадчим органом при міському голові, утворюється згідно з розпорядженням міського голови, яким затверджується Положення про раду та персональний склад.

Метою створення Ради Поважних є використання і передача міській раді та її виконавчим органам накопиченого життєвого досвіду, зокрема, досвіду роботи у різних сферах забезпечення життєдіяльності територіальної громади.

Рада Поважних формується з членів Вінницької міської територіальної громади, які мають великий досвід управлінської, наукової, суспільної роботи, особливі заслуги перед громадою.

Основні завдання Ради Поважних :

розглядати питання та проєкти, що стосуються соціально-економічного розвитку ВМТГ, висловлювати щодо них свою думку, розробляти рекомендації та вносити пропозиції міському голові;

долучатися до розробки місцевих програм та здійснювати аналіз ефективності їх впровадження;

надавати виконавчим органам міської ради для розгляду пропозиції щодо вирішення питань соціально-економічного, культурного життя громади, а також підвищення ефективності рішень виконавчих органів, які впливають на життя громадян похилого віку;

розглядати питання щодо розв’язання проблем функціонування місцевого господарства і забезпечення життєдіяльності території, соціального захисту населення, сприяння узагальненню і поширенню кращої практики роботи з питань, які відносяться до компетенції органів місцевого самоврядування;

підтримувати зв’язки з асоціаціями та іншими добровільними об’єднаннями в системі місцевого самоврядування, аналізувати ефективність впровадження в практику місцевого самоврядування відповідних програм і зарубіжного досвіду;

організовувати обмін думками у формі «круглих столів», нарад, семінарів, конференцій тощо.

Склад Ради Поважних при Вінницькому міському голові

Михайлюк Іван Архипович - перший заступник голови правління ПАТ «Страхова компанія «Місто», заслужений працівник сфери послуг України, голова Ради Поважних;

Кичак Валентина Андріївна - голова громадської організації «Вінницька обласна рада жінок України», член Президії, керівник секретаріату Громадської ради при Вінницькій обласній раді 8 скликання, заступник голови Ради Поважних;

Павлюк Оксана Володимирівна - головний спеціаліст відділу організаційної роботи департаменту соціальної політики, секретар Ради Поважних;

Члени Ради:

Артем'єва Тамара Миколаївна - журналістка, поетеса, письменниця;

Балаканова Лідія Максимівна - заступник голови обласної організації ветеранів України, голова волонтерського центру «Пенсіонер»;

Бачинська Галина Сергіївна - директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Вінниці;

Богуславський Віктор Кирилович - Ветеран праці. Заслужений працівник промисловості України;

Боднар Галина Пилипівна - директор міського комунального підприємства «Кінотеатр «Родина», заслужений працівник культури України;

Бурєнніков Юрій Анатолійович - завідувач кафедри ВНТУ, професор, академік транспортної академії, заслужений працівник освіти України;

Ковальчук Віталій Семенович - заступник директора з технічних питань енергопостачальної компанії Поділля в м. Вінниці, заслужений енергетик України;

Колесник Микола Павлович - голова федерації профспілок Вінницької області, член виконавчого комітету Вінницької міської ради;

*Маліцька Клавдія Петрівна - методист з навчальних дисциплін КУ «Міський методичний кабінет»;

Мальченко Валерій Дмитрович - начальник МКП «УК «Житло-Гарант»;

Панчук Анатолій Митрофанович - керівник ГО «Час активного життя»;

Плотицька Ганна Володимирівна - організатор культурно-дозвільної діяльності відділення денного перебування Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Вінниці;

Семенюк Любов Артемівна - директор ПрАТ «Вінницька харчосмакова фабрика», член ради підприємців при Вінницькому міському голові;

Соколова Ната Павлівна - президент клубу книголюбів «Імпульс»;

Черешнюк Галина Семенівна старший викладач кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я ВНМУ ім. М.І. Пирогова, радник міського голови, заслужений лікар України;

Основними завданнями Ради є:

1. проведення аналізу проблемних питань, перед якими постають члени сімей загиблих, здійснення їх узагальнення та подання міському голові пропозицій щодо визначення шляхів, механізму та способу їх вирішення на місцевому рівні;
2. розробка та надання пропозицій до проектів місцевих програм щодо соціального захисту членів сімей загиблих;
3. розробка та надання пропозицій для гідного вшанування полеглих воїнів, в тому числі і поширення інформації в громаді щодо полеглих Вінничан.

З метою виконання основних завдань Рада має право:

1. залучати до роботи працівників виконавчих органів Вінницької міської ради, підприємств, установ, організацій (за згодою їх керівників), представників громадськості, незалежних експертів;
2. одержувати у встановленому законодавством порядку від виконавчих органів Вінницької міської ради, органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених завдань;
3. подавати міському голові пропозиції щодо основних напрямів роботи Вінницької міської ради та її виконавчих органів (далі - ВМР) , зокрема з питань формування та реалізації місцевої політики у сфері соціального захисту членів сімей загиблих, вшанування полеглих воїнів, національно-патріотичного виховання молоді;
4. вивчати громадську думку шляхом проведення соціологічних спостережень (опитувань, анкетувань, контент-аналіз інформаційних матеріалів тощо), узагальнені результати яких надавати міському голові;
5. збирати, узагальнювати та подавати міському голові та ВМР інформацію та пропозиції інститутів громадянського суспільства з питань, які мають важливе суспільне значення, зокрема щодо соціального захисту членів сімей загиблих, формування національної ідентичності та патріотичного виховання жителів громади, вшанування полеглих воїнів та інших актуальних питань життєдіяльності громади.

Організовувати і проводити семінари, конференції, засідання за круглим столом, інші не заборонені законодавством заходи для актуалізації вирішення питань, пов’язаних з формуванням національної ідентичності та патріотичного виховання, соціального захисту членів родин загиблих та гідним вшануванням полеглих вінничан.

Для забезпечення виконання основних завдань та реалізації наданих прав Рада може утворювати робочі групи з вивчення та підготовки до розгляду Радою питань, віднесених до її компетенції.

Допомога для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території по ПКМУ №1176 від 22 вересня 2025 року

1. Отримувачі допомог з числа ВПО (які на обліку в ЄІБВПО, перемістилися з ТОТ-тимчасово окупованих територій) та є:

• учасниками бойових дій, визначені пунктами 19-25 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• особами з інвалідністю внаслідок війни, визначені пунктами 11-16 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

2. Заява подається в електронні формі особисто або представником:

• засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія), з використанням мобільного додатка Порталу Дія (працює з 1 грудня 2025 року);
• через центр надання адміністративних послуг або нотаріуса (з 24.03.2026 року). Якщо отримувач допомоги - недієздатна особа, особа, дієздатність якої обмежена, або особа, яка не досягла 18-річного віку, подання заяви про надання допомоги здійснюється одним з її законних представників виключно через центр надання адміністративних послуг або нотаріуса.

3. Формування заяви здійснюється після проходження отримувачем допомоги електронної ідентифікацію/ автентифікації, електронних підписів чи печаток, які дають змогу встановити особу.

4. Якщо через ЦНАП/нотаріуса ідентифікація заявника або представника здійснюється на підставі:

• документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
• ідентифікаційного номера/відмітка у паспорті;
• документ, що підтверджує повноваження представника (якщо звертається представник).

5. Заява в електронній формі у ЦНАП формується адміністратором ЦНАП засобами Порталу Дія.

• роздруковується та надається отримувачу/ представнику для перевірки та підписання;
• після чого на неї накладається електронний підпис адміністратора ЦНАП.

6. Сформована та підписана заява в електронній формі засобами Порталу Дія незалежно від обраного способу її подання, передається до Реєстру пошкодженого та знищеного майна для опрацювання суб’єктом надання адміністративної послуги.

7. Заява подається в електронній формі, зазначаються так відомості:

• прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
• відомості про державну реєстрацію актів цивільного стану (зокрема укладення шлюбу/розірвання шлюбу);
• дата народження;
• серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України;
• зареєстроване (задеклароване) місце проживання (перебування) на момент подання заяви про отримання допомоги;
• зареєстроване (задеклароване) місце проживання (перебування) на ТОТ;
• ідентифікаційний номер (крім малолітніх дітей);
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
• підтвердження факту взяття отримувача допомоги на облік внутрішньо переміщених осіб;
• підтвердження факту наявності статусу;
• інформація про наявне право власності на об’єкти житлової нерухомості (зокрема на об’єкти житлової нерухомості, кредити на придбання яких забезпечені іпотекою, не погашені);
• інформація про відсутність застосовуваних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів та судимості;
• інформація про відсутність отримання отримувачем допомоги або членами його сім’ї за рахунок бюджетних коштів державної підтримки на будівництво (придбання) об’єктів житлової нерухомості;
• інформація про дотримання вимог, передбачених підпунктами 4-6 пункту 5 (щодо отримання грошову компенсацію для отримання жилого приміщення, щодо забезпечення житлом для постійного проживання органами державної влади та щодо подання заяви про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна);
• контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти).

Якщо подана представником: зазначаються відомості про такого представника та реквізити документа, що підтверджує його повноваження здійснювати представництво отримувача допомоги. Для формування заяви через ЦНАП/ нотаріуса отримувач/ представник пред’являє адміністратору ЦНАП/ нотаріусу документи, що підтверджують відомості, передбачені вище. Отримувач допомоги несе відповідальність за достовірність наданих даних.

8. Формування заяви через мобільний додаток Дія отримуються/підтверджуються такі відомості щодо отримувачів допомоги:

• з Єдиного державного демографічного реєстру - ПІБ, стать, дата/ місце народження, серія/ номер паспорта громадянина України або паспорта для виїзду за кордон, дата видачі, хто видав, строк дії паспорта, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
• з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• з ДРАЦС - відомості про державну реєстрацію актів цивільного стану;
• з ЄІБДВПО та ЄІССС - підтвердження факту взяття на облік ВПО;
• з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність прав власності на об’єкти житлової нерухомості отримувача допомоги та членів його сім’ї;
• з інформаційної системи переліку територій, затвердженого Мінрозвитку;
• з ЄДР ветеранів війни - щодо перевірки відповідності статусів отримувачів допомоги.

Розгляд заяв про надання допомоги здійснюється у порядку черговості їх надходження, що формується автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

9. Розгляд заяви про надання допомоги здійснюється комісією та включає:

• встановлення наявності/відсутності підстав для отримання допомоги;
• збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання допомоги;
• прийняття рішення про надання/відмову в наданні допомоги. Строк розгляду заяви про надання допомоги комісією не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви. Підставами для відмови в наданні допомоги є:
• подання заяви від особи, яка не може бути отримувачем допомоги або не має повноважень для подання заяви;
• виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання допомоги.

10. Копія рішення комісії, затвердженого рішенням уповноваженого органу, завантажується посадовою особою такого уповноваженого органу до Реєстру пошкодженого та знищеного майна не пізніше ніж через 5 робочих днів із дня його затвердження. Комісія отримує протягом п’яти робочих днів з дня подання заяви рекомендації Мінфіну, надані за результатами верифікації інформації, що міститься в заяві про надання допомоги та доданих до неї документах, щодо її відповідності вимогам законодавства для прийняття рішення про надання/відмову в наданні допомоги. Комісія приймає рішення про відмову в наданні допомоги у разі отримання від Мінфіну рекомендацій щодо усунення невідповідностей.

11. Не мають права на допомогу особи якщо:

• застосовано економічні та обмежувальні заходи відповідно до ЗУ "Про санкції";
• які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень;
• якщо вони та члени їх сім’ї мають у власності об’єкти житлової нерухомості (крім об’єктів житлової нерухомості, кредити на придбання яких забезпечені іпотекою, не погашені);
• якщо вони та члени їх сім’ї отримали грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення;
• якщо вони та члени їх сім’ї забезпечені житловими приміщеннями для постійного проживання органами державної влади протягом періоду перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
• якщо вони та члени їх сім’ї подали заяву про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна та/або яким затверджено рішення про надання такої компенсації.

12. Рішення уповноваженого органу як суб’єкта надання адміністративної послуги можуть бути оскаржені в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру" або до суду.

13. В разі прийняття ПОЗИТИВНОГО рішення про надання допомоги:

• житловий ваучер (строк дії – 5 років) формується автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна на підставі затвердженого уповноваженим органом рішення про надання допомоги;
• автоматично і невідкладно надсилаються отримувачу допомоги засобами Порталу Дія, подані з використанням мобільного додатка Дія;
• якщо подана через ЦНАП/ нотаріуса - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження житлового ваучера повідомляє отримувачу допомоги/ представнику про надходження результату отримання послуги. Роздруковується без спеціальних бланків та видається особисто отримувачу допомоги або його представнику.

14. Допомога надається один раз в розрахунку на одного отримувача допомоги у сумі 2 млн. грн. шляхом надання житлового ваучера.

15. Після вибору об’єкта житлової нерухомості або наявного іпотечного кредиту звернення про фінансування подається виконавцю програми (АТ «Укрпошта») за вибором отримувача допомоги особисто або його представником в електронній формі:

• засобами Порталу Дія з використанням мобільного додатка;
• через ЦНАП/ або нотаріуса. Звернення про фінансування, що подається представником отримувача допомоги, може бути подано виключно через центр надання адміністративних послуг або нотаріуса.

16. У зверненні про фінансування зазначаються відомості:

• відомості щодо житлового ваучера/ваучерів (номер та дата, сума допомоги);
• інформація про контактні дані отримувача допомоги (номер телефону, поштова адреса, адреса електронної пошти);
• відомості про отримувача допомоги, який подає звернення: ПІБ, ідентифікаційний номер, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо подає представником, також зазначаються відомості про представника та реквізити документа, що підтверджує його повноваження здійснювати представництво.

17. У разі подання звернення про фінансування через ЦНАП/ нотаріуса, то така особа:

• встановлює особу отримувача допомоги, перевіряє повноваження представника такої особи (якщо подає представник);
• заповнює звернення про фінансування, яке формується засобами Порталу Дія;
• видає отримувачу допомоги/ представнику примірник звернення про фінансування з відміткою про його реєстрацію у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна із зазначенням реєстраційного номера звернення про фінансування в зазначеному реєстрі.

18. Під час визначення вартості об’єкта житлової нерухомості, який придбавається з використанням житлового ваучера, або у випадку сплати першого внеску/погашення платежу за наявним іпотечним кредитом не враховуються витрати, пов’язані із сплатою встановлених законодавством податків та обов’язкових платежів.

Якщо вартість є нижчою за суму у житловому ваучері, відомості щодо цієї різниці вносяться нотаріусом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Якщо вартість є вищою за суму, зазначену у ваучері, оплата різниці здійснюється отримувачем самостійно за власний рахунок та/або за рахунок залучення кредитних коштів.

19. Забороняється використовувати житловий ваучер на придбання нерухомості у батьків, чоловіка або дружини, дітей, зокрема усиновлених, рідних братів та сестер, баби та діда з боку матері і з боку батька, онуків.

В Україні стартувала комунікаційна кампанія «Зміцнені» про безоплатну реабілітацію

Національна служба здоров’я України в партнерстві з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством у справах ветеранів, за підтримки проєкту Rehab4U запустила інформаційну кампанію «Зміцнені», присвячену безоплатній реабілітації.

Мета кампанії — дати людям прості та практичні відповіді: де і як отримати реабілітаційну допомогу, хто входить до реабілітаційної команди та чому важливо не відкладати відновлення. Ключові повідомлення кампанії: • Реабілітаційна допомога в Україні є безоплатною для пацієнтів та покривається Програмою медичних гарантій. • Реабілітація ґрунтується на доказових підходах і надається мультидисциплінарною командою фахівців. • Отримати реабілітацію можуть всі, хто має відповідну потребу. Чому це важливо? За оцінками, в Україні майже 250 тисяч пацієнтів щорічно потребують реабілітації. Це більше, ніж населення Івано-Франківська чи Тернополя. І запит суспільства продовжує зростати.

Попри те, що реабілітація входить до гарантованого державою пакета медичних послуг, багато людей не знають, куди звернутися за направленням, очікують значних витрат або вважають, що «вже пізно» починати. У результаті відновлення відкладають — навіть тоді, коли допомога потрібна вже зараз.

«Зміцнені» сприятиме подоланню бар’єрів через зрозумілу інформацію та покрокові пояснення: як працює система, що саме покриває держава, які є формати допомоги та як вибрати заклад, який надає реабілітаційні послуги. Що буде в матеріалах кампанії? У межах кампанії буде розповсюджено:

• короткі пояснення про маршрути пацієнта (як отримати направлення і що робити далі); • матеріали про склад реабілітаційної команди та роль кожного фахівця; • відповіді на поширені запитання (про безоплатність, доступність, тривалість та формати реабілітації); • історії пацієнтів і фахівців із реабілітації — про щоденну роботу, доступ до відновлення та результати, що повертають людині можливість жити активніше.

Довідково: Послуги з реабілітації в Україні надаються безоплатно в межах пакетів Програми медичних гарантій: амбулаторно та стаціонарно, для всіх, хто цього потребує. До 8 циклів протягом року при станах, спричинених ампутаціями або тяжкими травмами, та до 26 циклів при множинних ампутаціях кінцівок. При цьому тривалість кожного циклу визначається досягненням реабілітаційних цілей. Крім того, запроваджено послугу з реабілітації, яка надається самостійно фахівцями з реабілітації в територіальних громадах, що значно підвищить доступність такої допомоги. Наразі реабілітаційну допомогу дорослим і дітям в амбулаторних умовах надають понад 500 медичних закладів, у стаціонарних — понад 300. Щоб отримати направлення, зверніться до свого сімейного або лікуючого лікаря. Щоб дізнатися більше про те, як пройти реабілітацію, звертайтеся в контакт-центр НЗСУ за номером 1677. Розвиток реабілітаційних послуг в Україні здійснюється з урахуванням принципів національної ініціативи Першої леді Олени Зеленської «Безбар’єрність — це коли можеш». Цей матеріал став можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Уряд США. Зміст є відповідальністю Моментум Вілз фор Хьюменіті i не обов’язково відображає погляди Уряду США.

Посилання на відео: https://drive.google.com/file/d/1-hI2d-ZtH2hiEbYCgltfjZy12TrrUXQR/view

«Розкажи»: як кожен із нас може підтримати українців в окупації

«Жовта Стрічка» і Dovidka.info закликають українців допомогти мешканцям ТОТ залишатися в інформаційному просторі України.

Розкажіть своїм знайомим чи рідним із ТОТ, що для них працює платформа “Ти в Україні”.

Сервіс допомагає кожному, хто на ТОТ:

1. підключити безкоштовний VPN, що рятує від стеження і допомагає читати новини з України;
2. отримати браузер, щоб безпечно користуватись інтернетом;
3. безкоштовно вивчати українську мову – незалежно від віку;
4. знайти корисні поради для себе;
5. бути на зв’язку з Україною.

Понад 2000 мешканців тимчасово окупованих територій уже підключили безкоштовний VPN від платформи «Ти в Україні» і тепер можуть безпечніше користуватись інтернетом. А понад 250 дорослих та дітей наразі вивчають українську мову через платформу. Цей ресурс став «вікном в Україну» для людей, які живуть під контролем окупантів.

Кожен може долучитись до інформаційної кампанії «Розкажи», щоб донести можливості платформи до ще більшої кількості людей – через родичів, друзів та знайомих на підконтрольній території.

Маєте знайомих і родичів в окупації – передайте їм це посилання: https://tyvukraini.com/

Сайт почав роботу в 2024 році. Його запустили рух спротиву «Жовта Стрічка» спільно з проєктом Dovidka.info ДУ «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки».

«“Ти в Україні” — це не просто сайт, а місток між тими, хто вимушено залишився на ТОТ, і всією країною. Війна, яка зараз триває – це приклад когнітивної війни, війни за розум і світогляд. Для жителів окупованих міст російська влада створила онлайн-сервіс державних послуг з красномовною назвою «Я в Росії». Сама назва покликана насаджувати міф про те, що люди в окупації відʼєднані від України. Ми ж спільно із рухом “Жовта стрічка” робимо усе, щоб люди там пам'ятали: їх дім був і є Україною. І наша підтримка не лише на словах. Ми створюємо умови і даємо їм засоби для того, щоб отримувати правдиву інформацію і бути на зв’язку із рідними.» – пояснює Микола Балабан із ДУ «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки».

Кампанія «Розкажи» закликає українців передавати посилання на платформу своїм рідним і знайомим на ТОТ. Один меседж може допомогти людині захистити себе онлайн і відчути, що Україна про неї пам’ятає.

Пенсійному фонду України забезпечити з 1 липня 2025 р. призначення і виплату, відповідно до ПКМУ від 11 червня 2025 р. № 695:

1. державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
2. державної соціальної допомоги на догляд;
3. державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
4. допомоги на поховання;

ПЕРЕЛІК видів державної соціальної допомоги, соціальної стипендії, призначення та виплата яких здійснюються органами Пенсійного фонду України (набирає чинності з 1 липня 2025), відповідно до ПКМУ від 25.06.2025 №765

1. Допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам.
2. Щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею.
3. Одноразова допомога громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються) на нове місце проживання.
4. Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів і виконанні на них регламентних робіт, сім’ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, пов’язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи.
5. Щорічна допомога на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.
6. Компенсація за пільгове забезпечення продуктами харчування громадянам, що належать до першої та другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
7. Допомога особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати у разі вивільнення працівників у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
8. Виплата особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при переведенні громадянина у зв’язку із станом здоров’я на нижчеоплачувану роботу різниці між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі на період до встановлення інвалідності або одужання.
9. Збереження середньої заробітної плати під час переїзду на нове місце проживання, але не більше ніж за 14 робочих днів виходячи із середньомісячної заробітної плати за попереднім місцем роботи громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відселяються або переселяються з території зони радіоактивного забруднення.
10. Оплата громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, додаткової відпустки строком 14 робочих днів (16 календарних днів).
11. Оплата різниці між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до статті 47 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону України “Про відпустки” або інших законів, громадянам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зон радіоактивного забруднення.
12. Доплата особам, які працюють у зоні відчуження відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
13. Відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров’я, у разі, коли захворювання або каліцтво, що виникли у зв’язку з виконанням робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності).
14. Виплата щомісячної грошової компенсації до досягнення повноліття на дітей, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах, коледжах та технікумах (училищах), розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей з інвалідністю, пов’язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи, і не харчуються в їдальнях зазначених навчальних закладів, а також за всі дні, коли перелічені особи з поважних причин не відвідували ці заклади.
15. Компенсація громадянам за нерухоме майно, що втрачене у разі відселення або самостійного переселення з території зон радіоактивного забруднення, та оплата послуг суб’єкта оціночної діяльності.
16. Відшкодування витрат із безоплатного харчування потерпілих дітей відповідно до пункту 11 частин першої та третьої статті 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
17. Тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме.
18. Виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби.
19. Соціальні стипендії студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти.
20. Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.
21. Допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях.
22. Державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, у тому числі з інвалідністю, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях.
23. Грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, у тому числі здійснення видатків на сплату за них єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
24. Соціальна допомога на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя.
25. Оплата послуги патронату над дитиною та здійснення видатків, зокрема на сплату за патронатного вихователя єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
26. Одноразова компенсація особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю до 18 років, яким встановлено інвалідність внаслідок одержаних на території України ушкоджень здоров’я, спричинених вибухонебезпечними предметами, визначеними пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”.
27. Виплата щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю до 18 років, яким встановлено інвалідність внаслідок одержаних на території України ушкоджень здоров’я, спричинених вибухонебезпечними предметами, визначеними пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”.
28. Грошова компенсація вартості одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”.
29. Тимчасова допомога на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу, “Дитина не одна”.
30. Одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня” відповідно до Закону України “Про державні нагороди України”.

Перелік видів державної допомоги, що надаються в межах експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких соціальних допомог (набирає чинності з 1 липня 2025), відповідно до ПКМУ від 23.06.2025 №766

1. Державна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. 2.Державна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.
2. Державна допомога на дітей одиноким матерям.
3. Державна допомога при народженні дитини.
4. Державна допомога при усиновленні дитини.
5. Державна допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.
6. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям.

Наприкінці березня командою Мінветеранів спільно з Товариством Червоного Хреста України у тестовому режимі запроваджено «Єдину ветеранську лінію».

«Єдина ветеранська лінія» - це спеціальна телефонна лінія для надання консультацій та підтримки для ветеранів війни, членів їхніх сімей та родин загиблих Захисників і Захисниць України.

«Єдина ветеранська лінія» є безоплатною та працює щодня з 8 до 20 години.

Кваліфіковані фахівці у телефонному режимі нададуть консультацію з:

• надання пільг;
• житлових питань;
• грошової допомоги та компенсації;
• медичних питань;
• юридичної підтримки. За необхідності фахівці зможуть спрямувати звернення до субʼєктів надання ветеранських послуг, зокрема психологічної допомоги тощо.

З початку запровадження роботи телефонної лінії операторами зареєстровано понад 700 звернень.

Найбільше звернень було зафіксовано щодо: правової допомоги, охорони здоров’я, фінансової допомоги, отримання статусів учасника бойових дій і особи з інвалідністю внаслідок війни, грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення, оформлення пільг для оплати житлово-комунальних послуг.

За інформацією Міністерства у справах ветеранів України

Департамент соціальної політики міської ради надаватиме психологічну та соціальну підтримку сім’ям Захисників та Захисниць

Відповідно до розпорядження Вінницького міського голови Сергія МОРГУНОВА «Про посилення соціальної підтримки та допомоги сім’ям Захисників та Захисниць України у Вінницькій міській територіальній громаді» департамент соціальної політики Вінницької міської ради здійснює супровід сімей, в яких є Захисники та Захисниці.

Шановні вінничани!

Запрошуємо сім’ї у складі яких є Захисники/Захисниці та сім’ї внутрішньо переміщених осіб, у складі яких є Захисники/Захисниці, що зареєстровані та проживають у Вінницькій міській територіальній громаді звернутися для отримання соціальної та психологічної допомоги за телефонами:

50-83-89, 068-98-38-390 (Управління соціального захисту населення «Правобережне», м. Вінниця, просп. Космонавтів, 30, ІІ поверх)

50-86-71, 068-98-38-340 (Управлінні соціального захисту населення «Лівобережне», м. Вінниця, вул. Замостянська, 7, ІІ поверх)

068-98-38-318 (Департамент соціальної політики Вінницької міської міської ради, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, кім.101 «Громадська приймальня»)

«Наші працівники вислухають вас, з’ясують, якої допомоги ви потребуєте. Спільно, ми спробуємо вирішити нагальні питання. Ніхто не має залишитися наодинці зі своїми проблемами.», - зауважує Валентина ВОЙТКОВА.

Департамент соціальної політики орієнтований на соціальну та психологічну допомогу Захисників та Захисниць України.

Для нас дуже важливо підтримати кожну родину українських військовослужбовців і надати всебічну підтримку та допомогу.

Ментальне здоров’я - це ресурс, який допомагає людині жити, адаптуватися та відновлюватися. В умовах війни турбота про нього стала такою ж важливою, як фізична безпека. Україна крок за кроком будує систему підтримки ментального здоров’я, інтегруючи її в усі сфери життя.

Надважливою складовою цього процесу є формування та поширення нової культури, в якій піклування про власний стан стає щоденною звичкою. Це також про усвідомлення, що ментальне здоров’я - спільна відповідальність різних секторів: медицини, соціальної сфери, економіки, освіти, безпеки, культури.

Якщо ви, чи ваші близькі маєте проблеми з ментальним здоров'ям, то просимо звенутись на діджітал-платформу "Ти як?".

Тут зібрана уся необхідна інформація з доказовими техніками самодопомоги, верифікованими рекомендаціями від професіоналів, гарячими лініями і сервісами онлайн- та офлайн психологічної допомоги.

Для покращення доступу мешканців Вінницької міської територіальної громади, серед яких велика кількість ветеранів, членів сімей загиблих, внутрішньо переміщених осіб, маломобільних груп до якісної, оперативної та зручної первинної правничої допомоги у департаменті правової політики та якості створено цифровий чат-бот "Правничий радник". «Правничий радник» дозволяє знайти відповіді на актуальні питання: пільги, військовий статус, соціальний захист, юридичні права ветеранів і їх родин. Якщо автоматична відповідь бота недостатня, користувач може звернутись до фахівця в реальному часі або зателефонувати на вказаний номер. Телеграм-бот за посиланням: https://t.me/pravnychyi_radnyk_bot.

Шлях до відновлення: протезування осіб з ампутацією

До уваги мешканців Вінницької міської територіальної громади!

Департамент соціальної політики повідомляє. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради №2019 від 22.09.2022 року сім’ї загиблих учасників бойових дій в Афганістані, сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України, та сім’ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Героїв України, мають право отримати грошову допомогу на оплату житлово-комунальних послуг в опалювальний період з бюджету Вінницької міської територіальної громади:

• в жовтні та квітні в розмірі 500,00 грн. на місяць одному з членів сім’ї на одне домогосподарство;
• протягом листопада-березня в розмірі 1000,00 грн. на місяць одному з членів сім’ї на одне домогосподарство. Грошова допомога виплачується шляхом перерахування коштів на особовий рахунок одержувача, відкритий в установі банку. Для отримання грошової допомоги необхідно звернутись до:
• управління соціального захисту населення (Правобережне) - проспект Космонавтів, буд. 30, ІІ поверх;
• управління соціального захисту населення (Лівобережне) – вул. Замостянська, буд. 7, ІІ поверх. Для отримання детальної інформації щодо порядку отримання допомоги та необхідного переліку документів, можна звертатись за телефонами:

•    097-101-58-40 -  УПСЗН (Правобережне);
  

•    093-190-83-93 - УПСЗН (Лівобережне). 
  

У Вінниці визначено 13 закладів освіти, де можуть прийняти біженців

Наразі у Вінниці створено майже дві тисяч місць у 13 закладах, де можуть перебувати біженці. Як розповіла заступниця міського голови Галина Якубович, там, за потреби, людей можуть нагодувати, дати їм теплі речі, місця для ночівлі. Громадянам, яким необхідне тимчасове поселення, потрібно звернутись до контактних осіб. У разі відсутності місць в одному закладі – телефонуйте в інші.

Перелік місць для біженців:

• Центр професійно-технічної освіти №1 на вул. Сергія Зулінського, 27. Контактна особа – Надія, моб. тел. 0985399027
• Вище художнє професійно-технічне училище №5 на вул. Лебединського,13.Контактна особа – Діна, моб. тел. *0978710726
• Вище професійне училище №7 на вул. Київській,118. Контактна особа – Інна, моб. тел. 0972392791
• Вище професійне училище №11 на вул. Чехова,12. Контактна особа – Вікторія, моб. тел. 0967011645
• Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище на вул. Стрілецькій,5. Контактна особа - Микола, моб. тел. 0673278378
• Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості на вул. Ватутіна,72. Контактна особа – Оксана, моб. тел. 0973699901
• Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну на проспекті Юності 10/23. Контактна особа - Володимир, моб. тел. 0680045981
• Школа №5 на вул. Богдана Ступки, 18. Контактна особа – Галина, моб. тел. 0935639673, 0973270940
• Школа №6 на вул.Стрілецькій,12. Контактна особа - Тетяна, моб. тел. 0979315028
• Ліцей №31 на вул. Богдана Ступки, 13. Контактна особа – Оксана, моб. тел. 0984209232
• Вінницький торгівельно-економічний інститут ДТЕУ, на вул. Чорновола,3. Контактна особа – Ірина, моб. тел. 0967262414
• Вінницький державний університет ім. Коцюбинського. Контактна особа - Людмила, моб. тел. 0989345154
• Вінницький національний медичний університет ім.М. І.Пирогова: гурт. №1 вул. Блока, 32, №3 вул. Блока, 30, №4 вул. Блока. 34, №5 вул. Д. Галицького, 60, №6 вул. Д. Галицького, 58. Контактна особа - Віталій, моб. тел. 0972106271

Людям, які прибули до Вінниці з інших міст та отримують державну допомогу, потрібно звернутися до департаменту соціальної політики.

Департамент соціальної політики Вінницької міської ради повідомляє!

Особам, які евакуювались з територій України, де здійснюються бойові дії та планують залишитися у Вінниці, необхідно звернутися до управлінь соціального захисту населення департаменту соціальної політики за адресами:

• Управління соціального захисту населення (Правобережне): місто Вінниця, проспект Космонавтів, 30. Телефони: 50-83-88, 50-91-33, 097-101-58-40, 063-856-62-72.
• Управління соціального захисту населення (Лівобережне): місто Вінниця, вул. Замостянська, 7. Телефони: 50-86-70, 50-86-77, 097-101-45-18, 063-856-62-75.

Це дасть можливість створити Реєстр для надання соціальних виплат гарантованих державою.

Особам, які мають статус внутрішньо переміщеної особи, просимо звертатися до управлінь соціального захисту населення за вказаними вище адресами для продовження виплати державної допомоги як ВПО та інших адресних державних допомог.

УВАГА !

Департамент соціальної політики Вінницької міської ради повідомляє.

Особам, які евакуювалися з територій України, де здійснюються бойові дії та планують залишитися у м. Вінниці, необхідно, звернутися до управлінь соціального захисту населення департаменту соціальної політики за адресами :

Управління соціального захисту населення (Правобережне):

м. Вінниця, проспект Космонавтів 30, телефони: 50-83-88, 50-91-33, 097-101-58-40; 063-856-62-72

Управління соціального захисту населення (Лівобережне):

м. Вінниця, вул. Замостянська, 7, телефони: 50-86-70, 50-86-77, 097-101-45-18; 063-856-62-75.

Це надасть можливість створити Реєстр для надання соціальних виплат гарантованих державою.

Особам, які мають статус внутрішньо переміщеної особи (відповідно постанова КМУ від 01.10.2014 №505), просимо звертатися до управлінь соціального захисту населення за вказаними вище адресами для продовження виплати державної допомоги як ВПО та інших адресних державних допомог .

Початком бойових дій на території нашої країни, життя мільйонів жителів нашої України докорінно змінилося. Головним пріоритетом кожного стало завдання як вижити та захистити себе, своїх близьких і майно. Використовуючи вразливий стан значної кількості людей, маніпулюючи болючими для кожного питаннями, майже одразу знайшлися й ті, для кого воєнний стан – додаткові умови для здійснення злочинної діяльності. Тому науковцями НДІ ВПЗ було розроблено пам’ятки, в яких наводяться практичні рекомендації громадянам щодо зменшення можливості стати потерпілим від кримінальних правопорушень, зокрема: «Як уберегтися в інформаційному просторі в умовах воєнного стану» та «Як уберегтися від сексуального насильства (під час війни)». Дані пам’ятки розміщуємо за вказаним посиланням:

Будь ласка, зверніть увагу на вказані застереження! Усе буде Україна!

Життєстійкість – це вміння бути емоційно та ментально стабільним і продуктивним, навіть за кризових умов. Важливо: це «вміння», отже його можна сформувати або розвинути, а також навчити інших.

Саме для виконання таких завдань з 01.02.2024 року у Вінницькій міській територіальній громаді на базі Вінницького міського центру соціальних служб розпочав свою роботу Центр життєстійкості.

Надавачем соціальних послуг у даному Центрі відповідно до результатів конкурсної комісії обрано ФОП, яка внесена до реєстру надавачів соціальних послуг та очолює команду з соціального менеджера, фахівців із соціальної роботи та психологів.

Зіштовхуючись зі стресом, у тому числі через війну, не кожен може самостійно допомогти собі. Проте, турбота про своє емоційне здоров’я є надзвичайно важливою.

Для підтримки вінничан у команді проєкту з формування життєстійкості успішно працюють психологи, фахівці з соціальної роботи та соціальний менеджер. Їхнє завдання – надавати послугу життєстійкості кожному, хто до них звертається. Тут й індивідуальні консультації, так і групові заняття, тренінги, навчання. Кейс-менеджер - це фахівець, здатний якісно опрацювати будь-яке звернення людини з будь-якого соціального питання, провести цю людину за певним скриптом. Це, так званий, первинний контакт з подальшим направленням для людини, яка може потребувати різного роду соціальної підтримки.

Важлива також робота з сім’ями з дітьми. Ця фемілі-компонента – значно більше, ніж просто заняття для дітей та їхніх батьків. Це – створення простору, де навчають батьківським компетентностям та дають можливість отримати різного роду підтримку сім’ям, зокрема, родинам ветеранів і військовослужбовців.

До фахівців з формування життєстійкості люди приходять або телефонують як із самозверненнями, так і за направленням із Вінницького міського центру соціальних служб. Соціальний менеджер спілкується з людиною та здійснює оцінку потреб.

Психологи працюють із людьми як в індивідуальному, так і в груповому форматі, часто із залученням різних методик, зокрема, арттерапії.

Фахівці з формування життєстійкості працюють не тільки в просторі, але й проводять різні заходи у ліцеях міста, беруть участь у вуличних інформаційних акціях спільно з поліцією.

Послуга – безкоштовна для всіх містян. Щоб отримати послугу, звертайтеся за адресою: просп. Космонавтів, 30, каб. 301, 305. Номер тел.: 096-89-56-994 (координаторка проєкту – Наталія Нагорняк).

Сторінка у фейсбук https://www.facebook.com/profile.php?id=61556754545251

Департамент соціальної політики Вінницької міські ради повідомляє.

Комунікація між людьми надзвичайно важлива. Кожен хоче чути та бути почутим. Однак не всі з нас мають таку можливість. Ушкодження органів слуху – одна з найпоширеніших проблем, з якими стикаються військові. На слух упливають звуки вибухів, пострілів та двигунів великої потужності під час бойових дій і навчань. Вони можуть заподіяти серйозну, навіть незворотню, шкоду. Часто погіршення слуху позначається на виконанні професійних завдань, якості життя й може навіть завершитися інвалідністю.

Як спілкуватися з особами, які втратили слух:

• Під час спілкування з людьми з порушеннями слуху важливо розуміти, що майже всю інформацію вони сприймають через зір. Тобто все, що ви робите, ваші емоції та жести мають надважливе значення і можуть бути значно красномовніші, ніж те, що ви говорите.
• Якщо ви спілкуєтесь з людиною, яка користується послугами помічника-компаньйона чи, наприклад, перекладача жестової мови, звертайтесь особисто до людини, а не до супроводжуючого чи помічника.
• Щоби привернути до себе увагу співрозмовника, доторкніться його руки чи плеча і встановіть зоровий контакт. Однак не варто хапати людину за руку. Якщо хтось із вас відвернувся, вважайте, що розмова закінчена, адже не видно обличчя співрозмовника.
• Використовуйте прості конструкції та речення. Інколи буває, що люди з порушеннями слуху можуть не знати жестової мови, але вміють читати по губах. Тому вас можуть попросити артикулювати чіткіше. Однак пам’ятайте, що необхідно чітко промовляти слова. Не кричіть, бо саме крик може нашкодити комунікації, адже він спотворює вираз обличчя, і людині може бути важко зчитати інформацію по губах.
• Не ховайте обличчя та не відвертайтесь убік, аби ваш співрозмовник міг спокійно зчитати вашу інтонацію та міміку.
• Якщо у вашого співрозмовника виникають труднощі з промовлянням слів, то не поспішайте і дочекайтесь, поки людина завершить свою думку. Не варто завершувати речення замість неї чи виправляти її фрази.
• Якщо ви чогось не розумієте з розмови, то не удавайте, що вам все ясно. Не бійтесь перепитати чи уточнити відповідь. І найголовніше правило – за спілкування з людиною з порушенням слуху чи мовлення (як і з будь-ким іншим) будьте щирими. Проявляйте повагу та доброзичливість.

Навчання військових та членів їх родин жестовій мові Окрім глухих людей з народження, є багато військових, які втратили слух через війну. Це питання поваги та емпатії — знання базових жестів допоможе таким людям бути частиною суспільства. Також в екстрених ситуаціях така навичка точно не стане зайвою. Вінницька обласна організація УТОГ проводить навчання військових, які втратили слух та членів їх сімей украї́нській же́стовій мо́ві. Заняття проходять за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 117 у вівторок та четвер з 10 до 12 години дня. Усі бажаючи опанувати жестову мову запрошуються на навчання.

Також Вінницькою обласною організацією УТОГ надається соціальна послуга перекладу жестової мови. Соціальна послуга може надаватись постійно; тимчасово (протягом визначеного у договорі періоду), екстрено відповідно до законодавства.

У чому полягає соціальна послуга:

• відвідування органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема органів Пенсійного фонду України, Державної служби зайнятості;
• банківських установ;
• виконавців комунальних послуг, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ);
• підприємств, з метою забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації;
• закладів охорони здоров’я, медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), лікарсько-консультативних комісій (ЛКК) та аптек;
• при купівлі товарів, робіт і послуг;
• при вирішенні громадських, особистих та побутових питань;
• батьками, які не чують, закладів освіти, в яких навчаються їхні діти

Як отримати: звернутися в Вінницьку обласну організацію Українського товариства глухих за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 117 або за телефоном (0432) 67-08-46, або за допомогою SMS