На щиті: Вінниця 20 березня прощається з Захисниками України Русланом Дідиком та Ігорем Осаволюком

Руслан Дідик долучився до оборони України восени 2024 року. Воював у складі 153-ї окремої механізованої бригади на посаді гранатометника взводу. Брав участь у протистоянні російським окупантам на Донецькому напрямку. Свій останній бій воїн прийняв торік 23 січня поблизу села Андріївка Волноваського району. Йому навічно залишилося 40 років.

До останнього батьки, сестра та племінниця Руслана сподівалися, що сповіщення «зник безвісти» не було вироком. Шукали бодай якусь інформацію, спілкувалися з його побратимами. Розповідають, почули про нього тільки хороше: він був сміливим, брався за виконання найважчих завдань, усіх підтримував.

Руслан Дідик народився 18 вересня 1984 року у селі Уладівка Літинського району. Після школи відслужив в армії та розпочав свій трудовий шлях. Працював на цукровому заводі у рідному селі, а згодом переїхав до Вінниці. Останнім цивільним його місцем роботи стало підприємство з виготовлення та встановлення дверей.

«Сьогодні за Русланом плачуть усі сусіди. Вони його знали як людину великої душі та серці. Він нікому не відмовляв: допомагав стареньким, малюкам, молодим батькам із дитячими візочками, – розповідає сестра полеглого воїна Тетяна. – Мріяв після війни одружитися, створити велику сім’ю, але найголовніше – про мир і спокій для України…»

Церемонія прощання з Русланом Дідиком розпочнеться о 10:00 за адресою: вул. Стеценка, 57.

Чин поховання воїна відбудеться об 11:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Ігор Осаволюк «Історик» виборював суверенітет і незалежність України з 2023 року. Був стрільцем-санітором відділення механізованого взводу 124-ї окремої бригади територіальної оборони (Херсон). Також виконував бойові завдання у складі 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади. Загинув воїн 29 лютого 2024 року поблизу села Георгіївка Покровського району Донецької області. Йому було 26 років.

Народився Ігор Осаволюк 19 червня 1997 року у Вінниці. Тут закінчив ліцей №29, а згодом здобув вищу освіту у Київському університеті економіки і права та Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Працював помічником юриста, вихователем в училищі, а перед мобілізацією у військо влаштувався на завод «Форт».

«Ігор був ще дуже юним та тільки шукав себе у професії, проте незмінною залишалася його любов до історії та рідного міста. Він був справжнім патріотом Батьківщини. Багато читав і досліджував, знав досконало минувщину України та переймався за її майбутнє, – розповідають рідні полеглого Захисника. – Ігоря важко було заскочити у поганому гуморі. За життєрадісність, вміння зберігати спокій та виваженість його поважали друзі та колеги. Він дуже любив маму, яка, на жаль, рано залишила цей світ, після чого взяв на себе турботу про батька… Цінував також кожен день, проведений разом із сім’єю старшого брата».

Церемонія прощання з Ігорем Осаволюком розпочнеться об 11:00 за адресою: вул. С. Зулінського, 33/24 та о 12:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!