Віддані честі та Україні: 29 травня Вінниця прощається із Захисниками Валерієм Гускіним та Ігорем Воронюком

Валерій Гускін долучився до Збройних Сил України торік. Він воював у складі 157-ї окремої механізованої бригади, виконував бойові завдання на посаді стрільця-помічника гранатометника мотопіхотного батальйону. 7 травня поблизу села Новодмитрівка на Сумщині під час ворожої атаки дронів боєць зазнав численних поранень та контузії. Далі були лікування та реабілітація, але наслідки ушкоджень далися взнаки. Серце воїна зупинилося 26 травня. Йому було 45 років.

Життєвий шлях Валерія Гускіна розпочався 3 грудня 1980 року у Вінниці. Базову освіту він отримав у середній школі №32, а згодом опанував фах слюсаря у Вінницькому професійно-технічному училищі №4 (зараз Вінницький професійний коледж цифрових технологій та підприємництва). Працював на різних підприємствах міста, зокрема його останнім цивільним місцем роботи стало ТОВ «Аграна Фрут Україна».

За словами Олександра, брата Небесного Воїна, Валерій вирізнявся з-поміж інших глибокими знаннями, які викликали щире захоплення близьких.

Каже: «Він любив читати, мав чудову пам’ять та обожнював інтелектуальні головоломки. А ще він мав величезне серце і був із тих рідкісних людей, які за першим покликом мчать на допомогу…»

Церемонія прощання з Валерієм Гускіним розпочнеться о 10:30 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Чин поховання воїна відбудеться об 11:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Ігор Воронюк добровільно став на захист Батьківщини з перших днів повномасштабної російської агресії. У лавах 120-ї окремої бригади Сил територіальної оборони він стримував ворога на одній із найважчих ділянок фронту – Донецькому напрямку. Був стрільцем. Життя воїна обірвалося 19 квітня 2023 року в бою під Бахмутом. Йому назавжди залишилося 32 роки.

«Ігор вражав своїм козацьким виглядом: під два метри, кремезний. Але ще більшою була міць його духу та честі. Він, не вагаючись, пішов боронити країну. І робив це з властивою йому енергією та оптимізмом. До веселого характеру та міцної статури Ігоря ідеально пасував фронтовий позивний “Манюній”», – розповідає тітка полеглого воїна Олена.

Ігор Воронюк народився 11 червня 1991 року у Вінниці. Навчався у загальноосвітній середній школі №16 та Гніванському професійному ліцеї, де опанував технічну спеціальність. Працював у будівельній сфері. Мав двох доньок, яким зараз 11 і 9 років.

«Ще юнаком Ігор втратив маму і тата, які пішли у засвіти одне за одним, тому прагнув дати своїм дівчаткам максимум батьківської любові та опори, – каже тітка. – Він був надійним плечем для близьких, гарним другом та відданим сином України».

Церемонія прощання з Ігорем Воронюком розпочнеться о 10:00 за адресою: Батозька, 12 («Реквієм», колонна зала №2) та об 11:30 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!