Любив Україну всім серцем: Вінницька громада 23 липня віддає останні земні почесті полеглому воїну Олександру Овчаренку

Уродженець Херсонщини Олександр Овчаренко плекав сімейне гніздечко у місті Берислав та більшу частину свого життя працював мотористом на річкових суднах. А за два роки до повномасштабного вторгнення поїхав на заробітки до Угорщини, проте щойно дізнався про ворожий наступ – повернувся в Україну та мобілізувався до війська.

Олександр був кулеметником 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка, майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів – у 129-й окремій бригаді територіальної оборони. Брав участь у боях на запорізькому, донецькому, сумському напрямках. Попри численні контузії та поранення, не полишав стрій. Життя воїна обірвалося 16 серпня при виконанні військового завдання поблизу села Велика Рябиця Сумської області. Йому було 55 років.

Історія Олександра Овчаренка – це про самовідданість, любов до сім’ї та рідної землі, яку доводив не на словах, а на ділі.

«Олександр багато читав. Найбільше захоплювався історією України, переосмислював її та робив висновки. Досконало знав героїв доби козаччини та гетьманщини, чий приклад служіння Батьківщині його неймовірно надихав, – розповідає дружина полеглого воїна Наталія. – За своїм духом Олександр був у чомусь схожий на них. У перші ж дні великої війни він повернувся в Україну, щоб стати на її захист. Позаяк наш будинок у Бериславі був знищений ворогом, мобілізувався із Вінниці… Та скільки б потім на його долю не випало випробувань, жодного разу не опустив руки…»

Окрім дружини, на повернення додому свого сміливого воїна чекали мати, брат, син, невістка та маленький онучок.

Церемонія прощання з Олександром Овчаренком розпочнеться сьогодні о 14:00 у стінах Спасо-Преображенського собору.

Чин поховання воїна відбудеться о 15:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять полеглим Захисникам України!