Був відчайдухом із Україною в серці: 15 вересня Вінниця проводжає у вічність оборонця Батьківщини Олександра Савікова

Олександр Савіков рвався на передову з перших днів повномасштабного російського вторгнення, але як батька трьох ще тоді неповнолітніх дітей, йому довелося зачекати. Вінничанин став до зброї торік, був стрільцем 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Воював на курському напрямку. Загинув цьогоріч 15 лютого поблизу села Лебедівка. Життя воїна обірвалося у 40 років.

Після того далекого бою Олександр Савіков вважався зниклим безвісти, проте родина вже точно знала – надії немає. Про це їм сповістив один із його побратимів, якому вдалося вижити.

«Сашко не був із тих, хто просто серед ночі тікав від небезпеки у світ за очі, він вважав своїм обов’язком як і всі ми, будь-що захистити країну, виконати поставлені завдання. Сідав у панцерник, брав зброю, гранати… Цього разу не поталанило…Але хочу сказати, що ваш син не був із лякливого десятка…Він не осоромився перед країною, гордіться ним…», – йдеться у голосовому повідомленні, надісланому матері воїна.

Народився Олександр Савіков 21 червня 1984 року у Вінниці. По закінченні 18-ї школи поїхав до столиці опановувати одну із найнебезпечніших професій – промислового альпініста. Досягти майстерності в цій сфері йому допомогла вроджена безстрашність, любов до екстриму та жага випробувати себе на міцність, каже мати полеглого воїна Лариса Іванівна. А поза роботою, він був турботливим чоловіком, добрим батьком для трьох дітей, разом з якими не обділяв увагою та теплом і доньку своєї дружини.

«Сашко був відвертим в усьому, у вічі говорив, що думає, не кривив душею й не тримав камінь за пазухою. Таких же людей обирав собі за друзів, з якими був нерозлучним, – розповідає сестра Героя Лілія. – Хоч у шкільні роки й не захопився наукою, у дорослому житті проявив себе як багатогранну особистість. Гарно малював. багато читав, вивчав історію. А ще любив подорожувати. Втім, куди б не їхав, у його серці завжди була Україна. З нею, казав, не може не може зрівнятися жодна країна у світі…»

Церемонія прощання з Олександром Савіковим розпочнеться сьогодні об 11:00 у Спасо-Преображенському соборі.

Поховають воїна о 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять і шана полеглим Захисникам України!