7 вересня Вінниця прощається із двома полеглими воїнами – Петром Собковим та Володимиром Савенком

Петро Собков долучився до Збройних Сил України на початку повномасштабного російського вторгнення. Захищав Батьківщину у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. У своєму підрозділі старший солдат Петро Собков був стрільцем та помічником гранатометника. Воював з окупантами на донецькому напрямку. Карлівка, Солидове, Первомайське… На жаль, один із боїв поблизу села Первомайське став для нього останнім. Воїн загинув 4 січня цього року. Йому навічно залишилося 44…

Доля Петра Собкова не була встелена квіточками. Народився він 7 лютого 1979 року у Кишиневі, де ще юнаком йому довелось пережити смерть батька. З часом родина переїхала на Вінниччину – у село Цекинівка Ямпільського району. Тут закінчив школу, звідси ж призвався на строкову армійську службу. А потому здобув фах механіка сільськогосподарської техніки в одному із профтехучилищ області. У цей період молодого парубка спіткав черговий важкий удар – пішла із життя мати…

Проте горе сирітства не змусило Петра скласти руки. Щоб виборсатися з обставин, він брався за будь-яку справу. Певний час заробляв далеко за межами Вінниччини та навіть країни. Останнім часом проживав у Вінниці. До повномасштабного вторгнення працював у сфері перевезень. З війни його чекали рідні та близькі йому люди.

«Як і у мирному житті, так і на війні Петро був справжнім чоловіком, який зробить все, щоб захистити свою родину, свою країну. Він дуже тішився з того, що потрапив до нашої 59-ї бригади. Через свої вмілі руки та світлу голову був там на гарному рахунку. З багатьма встиг не лише заприятелювати, а й стати друзями…», – розповідають побратими полеглого Героя.

Церемонія прощання із Петром Собковим розпочнеться сьогодні о 12:30 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Чин поховання воїна відбудеться о 13:30 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Володимир Савенко став на захист Батьківщини цьогоріч навесні. Воював у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади на донецькому напрямку. Під час виконання бойового завдання 19 липня у районі Покровська оборонець дістав важке поранення, що виявилося несумісним із життям. Його серце зупинилося 5 вересня. Володимиру було лише 41…

Народився Володимир Савенко у місті Костянтинівка Краматорського району Донецької області. По закінченні місцевої загальноосвітньої школи влаштувався на роботу. Працював у будівельній сфері та разом із дружиною виховував сина, якому зараз 10 років.

«Володимир дуже любив сім’ю, вона була для нього завжди на першому місці. До дитини взагалі припадав усією душею, – розповідає дружина полеглого Героя Анна. – З початком повномасштабного російського вторгнення в нашій квартирі було нестерпно страшно жити. З сином практично не виходили з укриття. Чоловік наполягав на переїзді, але ми все трималися домівки. До останнього… Допоки не дізналися, куди направили Володимира на лікування після поранення. Так і опинилися у Вінниці… Чекали на диво, на одужання… Лікарі робили все можливе, але… Тепер чекатимемо на Перемогу, щоб мати змогу повернутися у рідні стіни та поховати прах нашого воїна там, де спочивають його діди-прадіди…»

Церемонія прощання із Володимиром Савенком відбудеться о 13:30 у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна, світла пам’ять Героям!