Вінницька громада прощається із полеглим на фронті оборонцем Сергієм Гуріним

Сергій Васильович Гурін народився 28 листопада 1973 року у родині військовослужбовця. Сім’я переїжджала до різних міст, тож дитинство Сергія минуло у місті Потсдам (Німеччина), вчився він у місті Котовську (з 2016 року перейменовано у Подільськ), Одеської області.

Коли батько пішов на пенсію, сім’я оселилася у Вінниці. За своє життя Сергій змінив не одну професію: працював гранувальником на заводі “Кристал”, потім – водієм. Останні роки до повномасштабного вторгнення перебував за кордоном, проте повернувся в Україну.

«Сергій декілька років працював у Польщі. Проте, як зізнавався сам, повернувся в Україну – бо не міг дозволити собі бути у безпеці, поки рідна Україна потерпає від війни», – розповідають рідні полеглого воїна.

Вступивши до лав війська, Сергій Гурін служив у 47-ї окремій механізованій бригаді «Маґура» на посаді стрільця-снайпера. Виконував бойові завдання на покровському напрямку. На жаль, під час одного з таких 5 липня 2024 року Сергій перестав виходити на зв’язок. З того часу вважався безвісти зниклим. Проте нещодавно підтвердилося найгірше – воїн загинув. На той момент йому було 50 років.

20 червня Вінниця проводжає Сергія Гуріна в останню путь. О 12:00 відбудеться прощальна служба та відспівування у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. О 13:00 воїна поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Містян просять зустріти ритуальний кортеж живим коридором, щоб віддати останні почесті Захиснику, що боронив Україну. Маршрут пролягатиме, зокрема, вулицями: Соборна, Пирогова, Сабарівське шосе.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам'ять та слава Герою!