«Він не був із заліза, але мав залізну волю»: Вінницька громада проводжає у вічність воїна-добровольця Олега Манжоса

Сьогодні, 20 жовтня, Вінниця прощається зі своїм Героєм. Старший сержант Олег Манжос воював у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка, 9-го окремого мотопіхотного батальйону «Вінницькі скіфи». Загинув 12 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу селища Первомайське Донецької області. Йому був лише 51 рік…

На захист Батьківщини Олег Манжос пішов у перший день масштабного російського вторгнення. «Лише сказав: «Я хоч трішки життя побачив. Не хочу, щоб молоді хлопці йшли на війну». Так і вчинив…» – розповіла дружина полеглого воїна Галина Петрівна.

За її словами, якщо відмотати життя назад, то у більшості своїй воно у чоловіка так чи інакше було пов’язане із військовою службою. Його батько був офіцером. Це і гарнізонне дитинство, і часті переїзди. Із 1980 року сім’я жила у Вінниці. Тут Олег навчався у 10-й школі, а по її завершенні проходив строковий вишкіл у совєтській армії. І залишився у ній, підписавши контракт. Тоді й отримав перший досвід війни, побувавши у гарячих точках. По тому здобув освіту в Київському державному торговельно-економічному університеті. Певний час працював, але знову повернувся на службу. Цього разу проходив її у полку спеціального призначення «Ягуар». А по завершенню контракту, влаштувався на роботу за фахом, здобутим у виші.

«За своє життя Олег змінив кілька посад у різних структурах, але всі вони були високими та вимагали великої відповідальності, – розповідає дружина Героя. – Він не був із заліза, але мав залізну волю. Він не шукав війну, але вона сама прийшла на нашу землю… Чоловік пішов боронити її передусім заради майбутнього дітей – чужих та своїх. Не хотів, щоб доньці довелося втрачати близьких, а синові, якому зараз 16-ть, бачити смерть у приціл автомата… Щоб цього не сталося, Олег нещадно бив ворогів на Херсонщині, Миколаївщині та Донеччині. Пережив три поранення та чотири контузії, але знову й знову повертався у стрій. За самовідданість та героїзм був нагороджений медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій…»

Поминальну панахиду за загиблим Героєм відслужать у Спасо-Преображенському кафедральному соборі (початок о 10:00).

Далі траурна процесія рушить живим коридором від зупинки «Урожай» до будинку Захисника за адресою: вул. Пирогова, 105, де об 11:00 відбудеться церемонія прощання.

Поховають Олега Манжоса близько 12:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам‘ять та слава Герою!