У Вінниці презентували книгу Тетяни Майбороди «Взірець безмежної любові до неба й нестримне прагнення до мети», присвячену життєвому та бойовому шляху її сина, Героя України Дмитра Майбороди

Презентація книги об’єднала навколо себе багато людей, які знали і шанували Дмитра та його родину. Це військові, представники муніципалітету, знайомі Дмитра та небайдужі вінничани. На заході були також заступниця міського голови Галина Якубович та директорка департаменту соціальної політики ВМР Валентина Войткова.

Книгу Тетяна Іванівна писала протягом трьох років, починаючи з 2019-го.

«Іноді писати було дуже складно: сльози просто заливали моє обличчя, проте треба було продовжувати. Ніхто, окрім матері, не зможе так описати життєвий шлях сина. Я вважаю це материнським обов’язком заради його пам’яті», – пише Тетяна Майборода у передмові до своєї книги.

На заході лунали військові пісні, а слово мали, зокрема, радник Командувача Повітряних Сил генерал-майор Олег Грунтковський, командир 456-ї бригади транспортної авіації, названого на честь полеглого Героя Дмитра Майбороди, Андрій Сідаш, члени екіпажу, що виконували бойові завдання разом із Дмитром.

Своїм виступом зворушила усіх мати полеглого Героя, Тетяна Іванівна Майборода. Вона розповіла про шлях свого сина, поділилася спогадами про нього, зазначивши, що мрією всього його життя було стати льотчиком.

Дмитро Майборода навіки залишився 34-річним. У липні 2014-го український Ан-26 було атаковано, імовірно, керованою ракетою типу «повітря-повітря». Це сталось на висоті 6500 метрів у районі міста Краснодон Луганської області. Літак почав втрачати керування.

На той час Дмитро Майборода вже мав не аби який бойовий досвід. Із травня по липень виконав близько тридцяти бойових вилетів у район антитерористичної операції.

Коли стало зрозуміло, що машину не врятувати, Майборода скомандував залишити літак. Командир екіпажу Дмитро Майборода та його помічник Дмитро Шкарбун до останнього намагались утримати літак, поки екіпаж не вистрибнув із парашутами. Їм пощастило вижити. Проте два пілоти – зустріли смерть. Літак впав у районі села Давидо-Микільське Краснодонського району на Луганщині.

У вересні 2014-го Дмитро Майборода був похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста Вінниця поряд зі своїм вірним другом та колегою – Дмитром Шкарбуном. Посмертно льотчика нагородили званням Героя України, а рідній бригаді присвоїли почесне найменування «імені Дмитра Майбороди».

«Шануємо подвиг нашого земляка Дмитра Майбороди та схиляємо голови у пам’ять про нього. Хочу зазначити, що Департамент соціальної політики підтримує родину загиблого Героя. Вони отримують муніципальні пільги та перебувають у нас на супроводі. Наш обов’язок – піклуватися про родини наших загиблих оборонців», – зазначила директорка департаменту соціальної політики ВМР Валентина Войткова.