Спадщина Поділля: у Вінниці вдруге відбувся культурний проєкт «Де гаївка лунала»

Концертна програма «Де гаївка лунала» об’єднала глядачів навколо українських великодніх традицій та розкрила символіку писанки як уособлення життя, весни, сонця і Воскресіння Христового. Захід став продовженням весняного циклу обрядових свят, які відроджують і популяризують у громаді.

Заступниця директора департаменту культури Вінницької міської ради Катерина Максименко зазначила, що традиція виступів у середмісті після Великодня була започаткована торік і нині набуває нового змісту.

«Культурно-мистецький проєкт “Де гаївка лунала” вже став доброю традицією у нашій громаді. Щороку на головній площі міста ми встановлюємо великі писанки та вже вдруге організовуємо етнозахід з гаївками у Великодній тиждень. Це давня українська традиція, поширена на Поділлі, яку ми зберігаємо, примножуємо і передаємо молодому поколінню. Сьогодні це ще й про стійкість – гаївки є її символом, адже українці залишаються сильними на своїй землі. Ми вдячні Збройним Силам України за можливість підтримувати й розвивати нашу культуру. Особливо цінно, що молодь активно долучається: вихованці мистецьких шкіл і гуртків відтворюють традиційні пісні, хороводи та обряди. Переконана, що ця традиція житиме і надалі», – наголосила Катерина Максименко.

До участі долучилися вихованці «Вінницької централізованої клубної системи» та «Вінницько-Хутірської дитячої школи мистецтв». Глядачі побачили програму, що поєднала елементи традиційних весняних обрядів, автентичний фольклор і хореографію.

Імпровізована сцена на майдані Незалежності, поблизу фонтану «Мушля», стала епіцентром етнографічного дійства. Багатоголосся, щирі дитячі голоси та жива енергія народних пісень створили особливу атмосферу, яка зачаровувала і нагадувала про глибину української культурної спадщини.

Свої творчі номери представили вокальні ансамблі «Веселі дзвіночки» та «Лада», зразковий театр пісні «Орфей», а також зразкові хореографічні колективи «Гілея» і «Мальви». Особливою окрасою заходу стали автентичні веснянки у виконанні народного аматорського жіночого ансамблю «З роси й води».

Про глибину великодніх традицій, особливості гаївок та їх значення для сучасного покоління розповіла виконувачка обов’язків директора закладу культури «Вінницька централізована клубна система» Тетяна Казанська-Гавриш: «Традиційно спершу співали веснянки – закличні пісні, якими зустрічали весну. А вже ближче до Великодня молодь і дітвора виходили на подвір’я біля церкви, водили хороводи, співали гаївки, веснянки, гагілки. На Поділлі ця традиція добре збереглася, і наше завдання сьогодні – передати її дітям. Гаївки особливі тим, що це саме великодні пісні, які виконуються в обрядах із танцями та хороводами. Вони наповнені світлом свята, спогадами про дитинство, церкву, великодні дзвони, зібрання всієї родини. Сьогодні це надзвичайно важливо, оскільки такі традиції об’єднують українців, де б вони не були. Ми продовжуємо навчати дітей цих пісень, залучаємо їх до обрядових дійств і таким чином зберігаємо нашу культурну спадщину. Зокрема, гаївки – це не лише пісня, це жива пам’ять, яку важливо передати наступним поколінням».

Організатори зазначають, що продовженням циклу заходів стане IV традиційний мистецький проєкт «Де гаївка лунала», який відбудеться 25 квітня у Вінницько-Хутірському будинку культури. Він щороку об’єднує юних артистів і всіх, хто цінує українську народну спадщину.

«Запрошуємо вінничан і гостей міста долучатися до подій, щоб разом відчути атмосферу українського Великодня – світлого, глибокого і сповненого традицій, які живуть і передаються з покоління в покоління», – мовить Тетяна Казанська-Гавриш.