Служба у справах дітей

Прийомна сім’я — це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання. Порядок прийому дітей в сім’ю встановлено Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565.

Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про утворення прийомної сім’ї.

· заяву про утворення прийомної сім'ї (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);

· копії своїх паспортів;

· довідку про склад сім’ї (форма № 3);

· копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);

· довідку про стан Вашого здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом з Вами (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);

· довідку про доходи сім'ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;

· довідку про проходження курсу навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендацію Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

· нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з Вами, на утворення прийомної сім’ї або написану власноруч в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів;

· довідку про наявність чи відсутність судимості;

· висновок служби у справах дітей за місцем проживання про можливість створення Вами прийомної сім’ї.

Кандидатури у прийомні батьки та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування, тобто, виконавчим комітетом міської ради.

Розв'язання спорів між батьками щодо визначення порядку участі у вихованні дитини

У разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву та такі документи (оригінали та копії):

• Копія паспорта.
• Копія свідоцтва про народження дитини.
• Довідка про реєстарцію місця проживання.
• Довідка з фактичного місця проживання (про склад сім'ї).
• Копія свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), або відповідне рішення суду.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України та з метою вирішення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, рекомендуємо надати ще й такі документи:

• рішення суду про стягнення аліментів;
• інформація щодо матеріального утримання дитини (довідка з місця роботи про доходи за останні 6 місяців із зазначенням про розмір утриманих аліментів на дитину або копії відповідних квитанцій);
• характеристика за місцем роботи чи проживання, належним чином завірена;
• довідка з місця навчання, виховання дитини;
• довідка про стан здоров'я дитини (за потребою);
• акт обстеження умов проживання;
• інші документи, які підтверджують факт виконання батьками своїх обов'язків щодо виховання та утримання дитини, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини

Згідно з вимогами статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини; якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Відповідно до вимог частини 1 статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина ( віком до 14-ти років), спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву та такі документи (оригінали та копії):

• Копія паспорта
• Довідка про реєстарцію місця проживання
• Довідка з фактичного місця проживання (про склад сім'ї)
• Копія свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), чи відповідне рішення суду
• Копія свідоцтва про народження дитини
• Довідка з місця навчання, виховання дитини
• Довідка про сплату аліментів (у разі наявності)
• Довідка про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік
• Довідка від нарколога
• Довідка від психіатра
• Довідка з місця роботи
• Характеристика за місцем роботи чи проживання, належним чином завірена
• Довідка про стан здоров'я дитини (за потребою)
• Інші документи, які вказують на ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акту обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Підтвердження місця проживання дитини під час вирішення питання її тимчасового виїзду за межі України

Відповідно до пункту 72-1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 для підтвердження місця проживання дитини під час вирішення питання її тимчасового виїзду за межі України з метою, визначеною частиною п'ятою статті 157 Сімейного кодексу України (лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей), той з батьків, з ким проживає дитина, подає до служби у справах дітей за місцем проживання дитини заяву та такі документи:

• копію паспорта заявника;
• копію паспорта дитини (у разі наявності);
• довідку про реєстрацію місця проживання заявника (у разі коли в паспорті відсутні дані про реєстрацію місця проживання);
• довідку про реєстрацію місця проживання дитини;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• копію рішення суду про розірвання шлюбу (у разі наявності);
• підтвердження про відправлення рекомендованого листа згідно з вимогами, передбаченими абзацом першим частини п'ятої статті 157 Сімейного кодексу України (у разі наявності);
• копію документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (подається для тимчасового виїзду за межі України дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа або паліативної допомоги).

Підставами для відмови у затвердженні висновку про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України є:

• неподання заявником документів, передбачених вищевказаним пунктом;
• наявність рішення суду, в якому визначено місце проживання дитини з іншим із батьків, або відкриття провадження у справі щодо визначення місця проживання дитини.

Відповідно до пункту 66 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 служба у справах дітей за місцем знаходження майна надає консультації громадянам з питань підготовки необхідних документів щодо відчуження майна дитини.

Для отримання дозволу (згоди) від органу опіки та піклування на продаж, обмін, дарування, поділ майна, що є у спільній частковій власності або у спільній сумісній власності житла, укладання договорів конкретного користування житлом та інші, батьки та неповнолітні діти, які мають право власності на майно, або право користування майном, повинні звернутись до органу опіки та піклування з відповідною заявою, надати документи, які передбачені чинним законодавством України, а саме:

• паспорти батьків дітей (оригінали, копії);
• свідоцтва про народження дітей (оригінали, копії);
• довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків батьків та дітей (оригінали, копії);
• свідоцтво про укладення або розірвання шлюбу (оригінал, копія);
• правоустановчий документ та технічний паспорт на житло, яке відчужується, та на житло, право власності на яке або право користування яким матиме дитина (оригінали, копії);
• довідка департаменту адміністративних послуг про реєстрацію місця проживання батьків та дітей;
• довідка з місця проживання про склад сім'ї;
• характеристики батьків дітей за місцем їх роботи, належним чином завірені (якщо батьки не працюють, то довідка про участь батьків у вихованні дітей з місця навчання чи перебування дітей (школи, дитячого навчального закладу). Якщо дитина не відвідує школи, дитячого навчального закладу – інформація закладу охорони здоров'я;
• інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що відчужується та право власності/користування яким матиме дитина.
• співбесіда з дітьми з 7 років.
• заява дитини віком від 14 до 18 років.
• У разі виїзду сім'ї на постійне місце проживання за кордон до зазначених документів додається довідка управління (відділу) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб за місцем реєстрації сім'ї.

Заяву повинні подавати обидва батьки за наявності повного комплекту вищезазначених документів на особистому прийомі громадян відповідальному працівнику служби у справах дітей

Право володіти і користуватися майном людина набуває з народження, проте права розпоряджатися майном людина набуває з настанням повноліття, тобто з 18 років. З 14 до 18 - річного віку діти є неповнолітніми та вважаються частково дієздатними, тобто мають право:

• самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
• самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
• бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
• самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права. Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.

Порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі.

Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

У зв’язку зі змінами до Сімейного кодексу України підтверджено право органу опіки та піклування відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини, однак запроваджено нове повноваження зазначеного органу щодо одночасного звернення до нотаріуса про накладення заборони відчуження нерухомого майна дитини у таких виключних випадках, коли:

1. мати та/або батько дитини, що звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав;
2. судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав;
3. до суду подано позов про позбавлення батьків дитини батьківських прав;
4. особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
5. між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
6. між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
7. вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом 1 місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Крім того, Закон обмежує допуск будь-яких категорій осіб до накладення та зняття заборони відчуження майна, окрім нотаріусів, та надає органу опіки та піклування право звернення до нотаріуса за накладенням заборони відчуження нерухомого майна з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини.

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

Служба у справах дітей Вінницької міської ради на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 № 268 «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 р. № 301 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 і від 5 квітня 2017 р. № 268» повідомляє, що діти та особи з числа внутрішньо-переміщених осіб, які на момент здійснення антитерористичної операції проживали на території Донецької та Луганської областей; діти, батьки, яких загинули внаслідок проведення АТО мають право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Право на отримання цього статусу мають діти та особи, які під час здійснення антитерористичної операції не досягли 18 років (повноліття) і які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:

• отримали поранення, контузію, каліцтво;
• зазнали фізичного, сексуального насильства;
• були викрадені або незаконно вивезені за межі України;
• залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконно утримувалися, в тому числі в полоні;
• зазнали психологічного насильства.

Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи для отримання статусу.

Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей заяву про надання статусу, згоду на обробку персональних даних і засвідчені в установленому порядку копії наступних документів:

• свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
• документа, що посвідчує особу заявника;
• документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником;
• довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання/перебування дитини у місті.

Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво, також подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров'я із зазначенням діагнозу.

Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, також подаються копії:

• заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
• витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження;
• висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Якщо дитина зазнала психологічного насильства, також подаються:

• висновок оцінки потреб сім'ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений фахівцем із соціальної роботи Вінницького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який знаходиться за адресою: м. Вінниця. вул. Соборна, 50;
• копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого", якщо дитина отримала статус відповідно до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740;
• копія свідоцтва про смерть та копія документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення антитерористичної операції, у разі загибелі батьків дитини або одного з них – із числа цивільних осіб.

Після збору всіх необхідних документів заявник подає їх до служби у справах дітей.

Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування Вінницької міської ради протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини.

Статус дитини, постраждалої внаслідок бойових дій та збройних конфліктів, зберігається й після досягнення нею повноліття.

Мета програми

• Проведення цілеспрямованої роботи щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей Вінницької міської територіальної громади.
• Впровадження новітніх практик превентивної роботи з дітьми та їхніми родинами в тому числі підтримка дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
• Запобігання ранньому соціальному сирітству; розвиток та забезпечення ефективного функціонування сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; сприяння усиновленню.

Мета Програми:

• координація зусиль органів місцевого самоврядування щодо надання своєчасної допомоги сім’ям з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах;
• здійснення комплексу заходів, спрямованих на вихід сім'ї із складних життєвих обставин, наслідки яких вона не в змозі подолати самостійно за допомогою наявних засобів та можливостей;
• створення умов для самостійного розв'язання та подолання життєвих труднощів;
• збереження та підвищення соціального статусу сім'ї, яка опинилася у складних життєвих обставинах;
• підвищення ефективності соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Щорічно службою у справах дітей Вінницької міської ради проводяться заходи до Дня знань, під час яких дітям, які опинились у складних життєвих обставинах та перебувають на обліку у службі, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які зараховані до 1 класу загальноосвітніх закладів Вінницької міської територіальної громади, вручаються подарунки за рахунок коштів міського бюджету.

Традиційно, починаючи з 2010 року, 30 вересня до Дня усиновлення відбувається зустріч заступника міського голови з сім’ями, які усиновили дітей та проживають у Вінницькій міській територіальній громаді. Для багатьох українців День усиновлення — це особливе свято, яке символізує появу дитини в сім’ї. Для дитини усиновлення відкриває шлях у щасливе життя, створює нові можливості, дає надію і впевненість у майбутньому. Це надзвичайно тепле свято людяності та милосердя, яке невипадково збігається з днем християнських святих Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.

20 листопада відзначається День спільних дій в інтересах дітей - день прийняття Конвенції ООН про права дитини. Вперше у листопаді 2012 року підсумки реалізації міських програм, спрямованих на забезпечення максимально сприятливих умов проживання та розвитку дітей у місті Вінниця, запровадження нових ініціатив у міській політиці по відношенню до дітей та підлітків, залучення міжнародного досвіду створення сприятливих умов для проживання та розвитку дітей, підводились на Форумі до Дня спільних дій в інтересах дітей. Цей захід щороку об’єднує зусилля громади, всіх організацій та служб, покликаних захищати права та інтереси підростаючого покоління.

Предметом постійної уваги служби у справах дітей є робота щодо захисту прав та законних інтересів дітей міста, профілактики правопорушень та запобігання злочинності серед них. Ці заходи стають більш ефективними та результативними саме завдяки формуванню відповідного рівня правової культури та навичок правової поведінки у неповнолітніх, як одного із механізмів забезпечення захисту прав дітей в цілому.

Удосконаленню організації превентивної роботи по забезпеченню безпеки дітей, попередження негативних проявів серед дітей та підлітків, зниження рівня правопорушень серед неповнолітніх сприяє цікавий та змістовний проект «Правові дебати», що реалізується службою у справах дітей Вінницької міської ради за участі команди Вінницьких міських дитячих омбудсменів та студентських команд вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації міста Вінниці. На дані зустрічі постійно запрошуються студентська та учнівська молодь, представники правоохоронних органів та громадських організацій.

Щорічно 1 червня службою у справах дітей Вінницької міської ради проводяться заходи до Дня захисту дітей, під час яких дітям, які опинились у складних життєвих обставинах та перебувають на обліку у службі, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування вручаються подарунки за рахунок коштів міського бюджету.

Щорічно на передодні новорічних свят служба у справах дітей Вінницької міської ради проводить заходи до Дня Святого Миколая, під час яких дітям, які опинились у складних життєвих обставинах та перебувають на обліку у службі і дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування вручаються подарунки за рахунок коштів міського бюджету.

Служба у справах дітей Вінницької міської ради вживає заходи щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання.

01 квітня 2022 року вінничанка Катерина вже вдруге стала прийомною матір'ю. Жінка взяла на виховання 14-річного Андрія. У міській раді вона підписала відповідний договір про влаштування дитини на виховання і спільне проживання у прийомній родині.

22 квітня 2021 року у приміщенні міської ради подружжя Сергія та Ірини, підписали договір з виконавчим комітетом Вінницької міської ради про створення прийомної сім’ї. Вони стали прийомними батьками для семирічного В’ячеслава та восьмирічної Валерії.

27 листопада 2020 року у прийомну сім'ю Віталія та Оксани Житників влаштовано дворічну дівчинку Вікторію. Сім’я Житників є багатодітною родиною, у якій на даний час виховується 4-о власних та 2-є прийомних дітей. Сім'я Віталія та Оксани – це приклад любові, поваги, гармонії.

06 листопада 2020 року у Вінницькій міській об’єднаній територіальній громаді створено, ще одну прийомну сім’ю. Прийомна мати має дві вищих освіти, працює приватним підприємець, любить активний відпочинок та займається волонтерством. Вона виявила намір прийняти на виховання та спільне проживання дитину-сироту Артема, який не перший рік перебуває у дитячому закладі.

18 вересня 2020 року у місті Вінниці створено ще одну прийомну сім'ю. Між виконавчим комітетом Вінницької міської ради як органом опіки та піклування та подружжям Дмитра та Олени Богацьких підписано договір про влаштування дитини на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї. Ще одна дитина, позбавлена батьківського піклування, знайшла сім'ю.

31 липня 2020 року у Вінницькій міській раді підписали договір з прийомною матір’ю Світланою Олексіївною. Жінка взяла на виховання двох сестер. Старшій Анастасії п’ять років, а молодшій Софії – рік. Прийомна мама – вінничанка Світлана Олексіївна не одружена. За освітою вчителька іноземної мови. Так скалося, що власних дітей не має. Жінка прийняла рішення стати прийомною матір’ю і взяти собі на виховання двох.

Вінницькою міською радою у 2018 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, осіб з їх числа та кошти з місцевого бюджету придбано житловий житлового будинку з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки у м. Вінниці для створення ДБСТ.

Відповідно до рішення виконкому ВМР від 06.12.2018 року № 2688 створено дитячий будинок сімейного типу, до якого влаштовано 3 дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку у службі у справах дітей ВМР.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.07.2019 року № 1843 дитячий будинок сімейного типу, який у грудні 2018 року було створено на базі сім’ї Крищука В.Г. та Крищук А.В., поповнено 2 дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.06.2020 року № 1260 дитячий будинок сімейного типу, який у грудні 2018 року було створено у м. Вінниці на базі сім'ї Крищука В.Г. та Крищук А.В., поповнено Олександром та Дмитром, дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27.05.2021 № 1281 в дитячий будинок сімейного типу влаштовано Дмитрова 14-ти років.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.01.2023 № 187 в дитячий будинок сімейного типу влаштовано 13-річну Олександру.