Назавжди у строю: Вінниця сьогодні проводжає у вічність полеглого оборонця України Давида Ковальова

Давид Ковальов у званні капітана боронив Батьківщину від початку повномасштабного російського вторгнення. Був командиром взводу, а згодом – роти 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. За його переміщенням можна писати літопис найгарячіших точок бойових дій. На фронтових шляхах Давид зазнав сім контузій та після реабілітації продовжував успішно виконувати військові завдання, за що був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест», відзнакою Президента «За оборону України» та відзнакою командування бригади. Свій останній бій воїн прийняв 20 лютого на курському напрямку. Йому навічно залишилося 29 років.

«Давид вміло захищав рідну землю, мав для цього знання та досвід, а його лідерські якості, як командира, нерідко ставали запорукою збереження життів, – розповідає близький друг та кум полеглого воїна Юрій. – Він передусім думав і дбав про інших та був завжди з тими, хто потребував його підтримки».

Народився Давид Ковальов 3 травня 1995 року у Вінниці. Після навчання у 21-й школі закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Був офіцером запасу. Тривалий час працював менеджером із продажів, а останньою у його трудовій біографії стала посада начальника СТО в одному з автосалонів міста.

«Давид був багатогранною, багатозадачною особистістю. Мав розвинене конструктивне мислення, тож із легкістю опановував будь-яку роботу та користувався заслуженою повагою своїх колег та друзів, – каже Юрій. – А у вільний час любив рибалити та подорожувати. Мрію піднятися в гори, він здійснив місяць тому, коли перебував у відпустці. Була у нього й найзаповітніша мрія – побратися зі своєю коханою дівчиною та створити велику родину. На жаль, втілити її у життя йому так і не вдалося…»

З війни на Давида чекали батьки з молодшим братом, наречена, численні рідні, близькі та друзі.

Церемонія прощання з Давидом Ковальовим відбудеться сьогодні о 8:00 – у колонній залі за адресою: вул. Батозька, 12 та об 11:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Крім того, о 12:00 вінничани зможуть вклонитися Герою біля його будинку за адресою: просп. Космонавтів, 17.

Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!