Комфортні тролейбуси і нові можливості: Вінницька транспортна компанія запрошує в команду водіїв

Дифіциту водіїв у Вінницькій транспортній компанії – чималий. На підприємстві не приховують: після початку повномасштабної війни кількість охочих працювати за кермом суттєво зменшилася.

«Нам потрібні люди. Бажано з досвідом, але ми готові навчати й тих, хто лише планує пов’язати життя з транспортом. Основна частина наших водіїв – це люди віком 50+. А для стабільного випуску тролейбусів на маршрути на кожну машину має бути в середньому 2,5 водія», – пояснює в.о. директора Вінницької транспортної компанії Олександр Нечаєв.

Під час нашої поїздки з одним із ветеранів компанії – водієм Анатолієм Семенцем – стає зрозуміло: це не просто робота, це стиль життя.

«Я ще в дев’ятому класі вирішив, що хочу бути водієм. До нас приходили з профорієнтацією – розповідали про професії. І я тоді вже собі уявляв, як їду містом за кермом тролейбуса. Так і вийшло. За 34 роки встиг покермувати різними машинами – починав із ЗіУ, а тепер у мене VinLine. Гарна техніка, сучасна. Клімат-контроль, плавний хід, тиша. Це мій офіс на колесах – і я його не проміняю ні на що», – каже Анатолій, впевнено натискаючи кнопку керування дверима.

Тролейбуси VinLine PTS 12 – вінницької збірки. Тут же, на базі транспортної компанії, їх і виробляють. Сьогодні на лініях міста працює вже 31 тролейбус нового покоління, з них 22 мають автономний хід до 20 км. Це дозволяє їздити туди, де немає контактної мережі, наприклад, у нові мікрорайони або при аварійних зупинках електропостачання.

«Водієві навіть не треба виходити з кабіни, щоб опустити штанги – все робиться автоматично. Заряд батарей я бачу прямо в салоні. Системи безпеки чітко реагують: якщо двері не зачинені – тролейбус не рушить. Керувати таким транспортом приємно й зручно», – пояснює Анатолій.

Попри складну ситуацію на ринку праці, у компанії налаштовані оптимістично. Для охочих змінити професію чи опанувати нову – організовують безкоштовне навчання.

Вінниця вже має чим пишатися у сфері муніципального транспорту. Але цей комфорт не може існувати без людей, які щодня сідають за кермо. І саме зараз ці люди тут дуже потрібні.