25 жовтня Вінниця прощається ще з двома Героями: Стасюком Олександром Леонідовичем та Чумаком Павлом Васильовичем

Олександр Стасюк став у військовий стрій цьогоріч. Долучився до лав 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Був старшим солдатом роти радіоелектронної боротьби. Загинув 18 жовтня під час виконання бойового завдання на східному напрямку. Олександру було 32 роки.

У війську всі знали Олександра за позивним «Рошен», адже він багато років пропрацював на кондитерській фабриці. Так само, на його честь, назвали й одну з точок на мапі бойових дій, розповідає дружина полеглого воїна Яна.

«Багато побратимів написали мені, що Олександр був для них як брат, "великий і веселий Рошенчик". Щоб не сталося, він усе тримав у собі, а нас запевняв, що все буде добре, прорвемося…» – каже жінка.

Народився Олександр Стасюк 9 березня 1992 року у селищі Вороновиця. Там же пройшли його дитячі та шкільні роки. А далі здобув освіту у Фаховому коледжі економіки та права Вінницького кооперативного інституту за спеціальністю «Товарознавство у митній справі ТМ-33». Після служби в армії залишився працювати та проживати у Вінниці. Разом із дружиною виховував двійко дітей: 12-річну донечку та 6-літнього синочка.

«Олександр був дуже веселим, добрим та порядним. Для нас та друзів він нічого не жалкував. Був люблячим чоловіком та батьком, відданим сином та братом. Для усіх, його загибель – непоправна втрата», – говорить дружина Небесного Воїна.

Церемонія прощання з Олександром Стасюком розпочнеться сьогодні о 10:00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.

Поховають воїна о 13:00 на кладовищі у селищі Вороновиця.

Павло Чумак за покликом серця пішов захищати Батьківщину у січні 2023 року. Після навчання у Великобританії з позивним «Лютий» воював у складі 37-ї бригади морської піхоти, де був спеціалістом з радіоелектронної боротьби. На Донеччині брав участь у боях під Кураховим, на Херсонщині – поблизу села Кринки. Там боєць отримав важке поранення, уламок дивом не зачепив серце. Після лікування знову повернувся у стрій. Життя воїна обірвалося цьогоріч 8 липня біля села Ольгівка Бериславського району. Павлові навічно залишилося 21...

«Перше, що сказав син, коли вийшов з-під наркозу після поранення: "Твій син Орел. Ти виховала мене правильно". Це підтвердив і його командир. Він розповів, що там під Кринками наш Павлик показав себе мужнім бійцем. Він вночі під обстрілом на човні евакуйовував поранених побратимів. Багатьом врятував життя, а сам опинився на волосині від смерті й це сталося саме у день його народження, – пригадує мати полеглого воїна Наталія. – Попри те, що бачив та пережив син рвався на передову і повернувся щойно дозволило здоров’я…»

Народився Павло Чумак 25 грудня 2002 року у Вінниці. Після навчання у 36 ліцеї вивчився на сантехніка у Вищому художньому професійно-технічному училищі №5.

«Павлик любив життя, любив людей. Завжди усміхався та позитивно сприймав світ і нікому не давав сумувати, – каже матір. – Кожну нашу розмову з війни розпочинав однаково: "Мамуля, привіт. У мене все добре". А далі розпитував як ми живемо, як справи у сестрички та усіх, кого знав».

Церемонія прощання із Павлом Чумаком розпочнеться о 12:00 відспівуванням у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. А о 13:00 попрощатися з воїном вінничани зможуть також за адресою: I-й пров. Вишневського, 16.

Поховають Захисника о 14:00 на кладовищі у мікрорайоні Пирогова.

Також нагадуємо, що сьогодні відбудеться також поховання Остроуса Юрія Васильовича. Прах воїна знайде вічний спочинок на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Чин поховання розпочнеться о 15:00.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!